Доповідь генерального директора Міжнародного агентства по атомній енергії Мухаммеда Аль-Барадеї щодо ситуації навколо іранської ядерної програми, оприлюднена у середині листопада, крапки на “і” не розставила. Навпаки, за нею наступив черговий етап напруженого марафонського забігу по колу іранського атома, що свідчить – позиції сторін протистояння до сих пір далекі одна від одної. МАГАТЕ охарактеризувало співробітництво Тегерана як “достатнє”, однак наголосило, що не може надати гарантій відсутності в Ірані програми для збагачення урану у військових цілях доти, доки він не почне виконувати у повному обсязі додатковий протокол Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та не дозволить міжнародним інспекторам відвідати усі ядерні об’єкти на території країни.

Першим відреагував Вашингтон. Речник Білого дому Дана Періно зазначила, що доповідь “чітко показує незацікавленість Ірану співпрацювати з міжнародним співтовариством”. Тому, за її словами, США розпочнуть працювати разом з іншими постійними членами Ради Безпеки ООН (Росія, Китай, Франція та Велика Британія) та Німеччиною над підготовкою третього пакету санкції проти Ісламської Республіки.

У свою чергу, Іран позитивно оцінив доповідь МАГАТЕ. Секретар Вищої ради національної безпеки Саід Джалілі наголосив, що ІРІ відповіла на всі запитання та попередив про негативні наслідки для подальшого співробітництва з Агентством нових санкцій РБ ООН. Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад також привітав доповідь МАГАТЕ та заявив, що “цей документ підтверджує мирний характер іранської ядерної програми”.

Для підтвердження свого позитивного іміджу іранці провели масштабну інформаційну кампанію. У дипломатичних представництвах Ірану по всьому світу були проведені прес-конференції. Україна не стала виключенням. Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран Сейєд Муса Каземі звернув увагу, що з 2003 року Аль-Барадеї вже 10 разів доповідав про мирний характер іранської ядерної програми. Після доповіді МАГАТЕ немає жодних юридичних підстав залишати іранське ядерне досьє в РБ ООН, наголосив посол.

Однак найбільш цікаве Сейєд Муса Каземі заявив, відповідаючи на запитання українських журналістів. “Ми не вважаємо, що третя резолюція щодо нових санкцій проти Ірану пройде через РБ ООН так легко, як попередні”, - зазначив він. А коментуючи можливість збройного вирішення іранського досьє посол сказав, що ймовірність атаки з боку Сполучених Штатів чи Ізраїлю невелика. “Я не вважаю, що США мають достатньо сили для нападу на Іран”, - заявив він.

Це фрази чітко демонструють дві речі. По-перше, Іран усвідомлює відсутність на даному етапі єдиної позиції, яка б дозволила безперешкодно провести через Раду Безпеки чергову порцію санкцій. По-друге, Тегеран розуміє, що для військової операції на іранській території США потрібні союзники. Американці не можуть діяти самостійно, а утворення коаліції зараз представляється складною справою. Війна в Іраку достатньо негативно вплинула на відносини Вашингтона з Парижем та Берліном. Стосунки між країнами нормалізувалися лише останнім часом і то, ймовірно, тільки завдяки зміні німецького та французького урядів. Зараз і Франція, і Німеччина підтримують США, але тільки у справі мирного врегулювання іранського ядерного досьє. Берлін, маючи тісні економічні зв’язки з ІРІ, доволі стримано реагує навіть на запровадження санкцій проти Ірану. Потрібно брати до уваги і позицію Туреччини. Анкара зацікавлена у реалізації газопроводу “Набукко”, який доправить центрально-азійський та каспійський газ в Європу. Крім того, не беручи до уваги ці перспективи, Іран і зараз – другий постачальник блакитного палива до Туреччини. Турки незацікавлені у припиненні газових поставок і чітко заявляють про це. Тому Сполучені Штати навряд чи підуть на чергове погіршення відносин з ключовими країнами НАТО.

Важливим моментом, який демонструє те, що Іран не тільки захищається, але й намагається атакувати стала вимога компенсацій. “Держави, що протягом останніх років створювали перепони на шляху відновлення прав Ірану в ядерній сфері мають нести відповідальність за нанесення матеріальної та правової шкоди інтересам іранського народу”, - підкреслив Сейєд Муса Каземі. Дипломат не став пояснювати, які саме держави створювали перепони, зазначивши лише, що вони належать до “американського табору”, а також, якого роду шкода була завдана та яких компенсацій вимагає Тегеран. Згодом офіційний представник уряду Ірану Голям Хосейн Ельхам, заявляючи, що його країна продовжить реалізацію ядерної програми, уточнив деталі. Він наголосив на необхідності оплати саме Сполученими Штатами Америки шкоди, нанесеної іранській нації.

Окремою віхою протистояння США та ІРІ стала міжнародна мирна конференція по Близькому Сходу в Аннаполісі (США). На форум, окрім головних учасників – Ізраїлю та Палестинської автономії – прибули представники країн-членів Ліги арабських держав. Навіть Сирія, яка має особливий стратегічний рівень відносин з Іраном, знаючи, що Тегеран виступає категорично проти конференції, направили до Аннаполіса свого представника. І хоча вона і понизила його рівень до заступника міністра закордонних справ, таким чином показуючи нижчий рівень зацікавленості, все рівно наступні декілька днів після конференція Дамаск посилено пояснював, що його відносини з іранцями не зазнали змін.

Зібрати під одним дахом навколо одного з найважчих в історії конфлікту, палестино-ізраїльського, більшість арабських країн, які не визнають Ізраїль та не мають з ним дипломатичних стосунків було важко, але це стало тактичною перемогою Вашингтона. Не дивно, що Іран захвилювався, побоюючись втратити ініціативу на Близькому Сході, та почав говорити про формування нової антиіранської коаліції. Однак словесними випадами він не обмежився. У день відкриття конференції в Аннаполісі ІРІ заявила про створення нової балістичної ракети „Ашура” з радіусом дії 2 тисячі км. Наскільки нові ці ракети сказати важко, оскільки Тегеран і раніше заявляв про наявність у нього на озброєнні ракет з приблизно такою ж дальністю дії – „Шихаб -3” та „Хадр - 1”. Однак цікавий сам факт оголошення та обраний для цього час. Іран дійсно стривожився.

Неоднозначність ситуації впливає і на регіон. Іранська ядерна програма стала однією з основних тем 28-го засідання Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, що проходило 3-4 грудня у столиці Катару, Досі. Туди навіть уперше з часів створення організації (1981) був запрошений президент Ірану Махмуд Ахмадінежад, якого міжнародна арабська газета “Аш-Шарк Аль-Аусат” назвала “зіркою світової кризи”. За результатами засідання, саміт Ради співробітництва закликав до мирного вирішення проблеми іранського ядерного досьє.

Україну новина про іранську ракету цікавить перш за все тим, що радіус її дії дозволяє уразити наші південні регіони. З тих же причин, ймовірно, хвилюються і інші країни на південному сході Європи, згадавши тему американської системи протиракетної оборони в Польщі та Чехії. Таким чином, Іран підкинув додатковий козир у руки американців, які прагнуть розмістити на європейській території елементи своєї ПРО.

Це не завадить Сполученим Штатам. Наприклад, тільки тому, що новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск скептичніше налаштований на розташування елементів ПРО США у своїй країні, ніж його попередник Ярослав Качинський. Про це неодноразово заявляв сам Дональд Туск під час передвиборчої кампанії, а також після обрання його на прем'єрську посаду. На його думку, необхідно добре врахувати усі позитивні та негативні фактори цього кроку для Польщі, оскільки він повинен максимально відповідати національним інтересам країни. Туск висловлюється за проведення відповідних консультацій з партнерами по НАТО, насамперед із Чехією та Німеччиною, а також Росією, й лише після узгодження позицій сторін відновити двосторонні переговори з американцями. „У такій важливій справі не можна поспішати. Зрештою маємо багато часу, хоч до президентських виборів у США наприкінці 2008 року”, - заявили джерела в МЗС Польщі виданню „Річ Посполита”.

До того ж, за даними соціологічного опитування, проведеного наприкінці листопада Загальнопольським центром вивчення суспільної думки (CBOS), будівництво на польській території шахт запуску ракет підтримують 24 відсотки поляків, що на 4 відсотки менше, ніж у серпні. У порівнянні з другою половиною 2006 року підтримка поляками участі в американській оборонній програмі зменшилася на 11 відсотків. 61 відсоток опитаних висловлює занепокоєння щодо розміщення в Польщі елементів американської системи ПРО, пов'язуючи це з можливістю проведення ісламськими фундаменталістами терористичних актів у польських містах.

„Як і попередній уряд, уряд Дональда Туска буде зацікавлений у збереженні сильних позицій НАТО і хорошому рівні трансатлантичної співпраці. Новий польський уряд, очевидно, бажає вести власну переговорну стратегію й буде консультувати Прагу в цьому питанні”, - прокоментував польську позицію заступник прем’єр-міністра Чехії з питань європейської співпраці Александр Вондра. За його словами, не слід очікувати фундаментальних змін у питанні розташування елементів ПРО США на території Польщі.

Однак, якщо Варшава дійсно прагне проводити активну переговорну стратегію, заяви Ірану про ракетні розробки стануть непоганим аргументом у руках США. Уряд Дональда Туска більш прагматично підходить до питання розташування у Польщі американських військових баз і він намагатиметься отримати підвищені гарантії безпеки взамін розміщення елементів ПРО. Тому, як зазначають експерти, переговори між Варшавою та Вашингтоном не будуть такими легкими, а результати передбачуваними, як за прем’єрства Ярослава Качинського.

Від результатів цих переговорів залежатиме і фінансовий аспект, оскільки кошти на створення елементів американської системи ПРО в Польщі та Чехії будуть виділені лише у разі позитивного завершення американо-польських та американо-чеських переговорів. Обидві палати конгресу США не підтримали ініціативи президента Джорджа Буша щодо виділення коштів на облаштування елементів системи ПРО. А США мають намір розпочати будівництво елементів системи ПРО у Східній Європі в кінці 2008 року, досягнути їх початкових оперативних можливостей вже за кілька років і повної бойової готовності до 2013 року.

Несподіванкою у розвитку ситуації навколо іранської ядерної програми стала доповідь Національної розвідки США. Вона кардинально відрізнялась від даних, які американська розвідка оприлюднювала останніми роками. У документі робиться висновок, що Іран припинив програму розробки ядерної зброї у 2003 році, хоча і зберігає можливості її відновлення завдяки збагаченню урану, яке не припинялося. Ядерну зброю Ісламська Республіка може створити у період з 2010 по 2015 роки.

Незрозуміло, чому саме зараз з’явилася така інформація? Минулої суботи у Парижі під час зустрічі іранської „шістки” (п’ять постійних членів РБ ООН та Німеччина) Сполучені Штати практично досягли згоди на введення нових санкцій проти ІРІ. Вашингтону вдалося, за словами заступника держсекретаря США з політичних питань Ніколаса Бернса, „досягти прогресу” з цього питання з китайською стороною. Тому, фактично, залишалося погодити суперечливі моменти з Росією. А тепер ці зусилля можуть бути невиправданими, оскільки доповідь Національної розвідки показує відсутність на даному етапі безпосередніх загроз міжнародній та регіональній безпеці, також підтверджує вірність висновків генерального директора Міжнародного агентства по атомній енергії Мухаммеда Аль-Барадеї про невійськовий характер ядерної програми.

Офіційний Вашингтон спробував підкреслити позитив оприлюдненої доповіді. Помічник президента США з національної безпеки Стівен Хедлі заявив, що доповідь дає можливість сподіватися на дипломатичне рішення без використання сили. Він підкреслив, що саме вірна стратегія міжнародного тиску дала результати і не дозволила Ірану заволодіти ядерної зброєю. Сполучені Штати підтримали Велика Британія та Франція. Відрізнялася позиція Ізраїлю. Він вважає, що Іран вже відновив військову складову ядерної програми, тому необхідно посилити тиск та примусити його відмовитися від цієї справи. Інші гравці „шістки” поки що розмірковують на своєю позицією.

Привітав доповідь американських розвідників Тегеран. Адже тепер він має потужні аргументи на свою користь напередодні засідання РБ ООН, де буде розглядатися питання санкцій проти ІРІ. Тепер Іран направо та наліво буде розповідати про мирний характер свого атому.

Ситуація, яка склалася наразі навколо іранської ядерної програми, двозначна. З одного боку, відчувається явний спад напруженості. Ймовірність війни, єдиною причиною якої експерти бачили гарантоване заволодіння іранцями ядерної зброї, відсунута до 2010-2015 року. Тому іранська „шістка” може спокійно приступити до обговорення нового пакету санкцій. Скоріш за все, процес проходитиме важко і може завершитися закликом до Ірану до більш плідного співробітництва з МАГАТЕ.

З іншого боку, саме за таких умов при наявності бажання краще за все і відновлювати військові програми, адже зараз міжнародна спільнота заспокоїлася і не очікує цього. Кожен може бачити ситуацію під своїм кутом, але не можна залишити поза увагою, що доповідь Національної розвідки США констатувала факт військової складової і Іран цей факт не відкинув. Так, військову програму зупинили, але спроможність її відновити залишилася і від цієї опції іранці відмовлятися поки що не думають. Тому, ймовірно, ми станемо свідками ще не одного кола марафонського забігу по колу іранського атома.