Надзвичайно виснажливий політичний марафон на червневому Самміті ЄС тривав більше 19 годин. Ставки були занадто високі щодо, можливо, не долі ЄС як інституції, але долі найвищого офіціозу поза сумнівом. І навряд чи хто буде стверджувати, що високі ідеали Лаекенської декларації грудня 2001 року займали думки глав країн та урядів членів блоку. Майже безпрецендентною відвертістю ставали головні цілі самміту, окрім, звісно, досягнення хрупкого компромісу для відкриття нової Міжурядової конференції:

по-перше, ефектно зберігти право «блокуючої меншості»,
по-друге, уникнути необхідності проведення референдуму, в першу чергу,  у Великій Британії.

Одночасно вирішувалося питання ізоляції непоступливої Польщі та цілковите несприйняття запропонованої формули ухвалення рішень на основі обрахувань «квадратного кореню», яку Польща й запропонувала.

О 4 годині 30 хвилин ранку 23 червня німецький канцлер Ангела Меркель оголосила про закриття Самміту та досягнення позитивного рішення.

Зрозуміло, що Конституційний Договір помер ще після референдумів у двох країнах-засновницях. Хоча багато хто з лідерів Європи не вірив в те, що сталося. На місці так званої конституції Європи після дворічного «періоду рефлексії» виник «Договір реформування», який буде інтегрований в Договір про ЄС та в Договір про Європейські співтовариства, який в свою чергу буде буде перейменований в Договір щодо функціонування Союзу.

Чого все ж таки досягли лідери ЄС тієї вкрай важкої переговорної ночі. Базуючись на порівняльній таблиці, яку склала британська неурядова організація «Open Europe», можна дійти до висновку – багатостраждальна конституція ЄС виявилася майже –птахом-феніксом.

Старий Конституційний Договір	Договір Реформування
Інституційні зміни
Президент ЄС	Президент ЄС
Система голосування більшістю в питаннях зовнішньої політики	Система голосування більшістю в питаннях зовнішньої політики
Дипломатична служба ЄС	Дипломатична служба ЄС
Міністр закордонних справ ЄС	Високий представник ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки
Договір, що передбачає внесення змін до власного тексту. Відмова від укладання нових договорів чи проведення референдумів	Договір, що передбачає внесення змін до власного тексту. Відмова від укладання нових договорів чи проведення референдумів
Наділення новими повноваженнями Європейського суду справедливості в сфері внутрішніх справ	Наділення новими повноваженнями Європейського суду справедливості в сфері внутрішніх справ
Європейський Парламент буде обирати Президента Європейської Комісії	Європейський Парламент буде обирати Президента Європейської Комісії
Завершення використання принципу «одна країна – один комісар»	Завершення використання принципу «одна країна – один комісар»
Зниження на 30 % можливості блокувати законодавство ЄС	Зниження на 30 % можливості блокувати законодавство ЄС (з імплементацією на протязі 7 років)
Малозобов’язучий протокол щодо ролі національних парламентів	Повністю незобов’язучий протокол щодо ролі національних парламентів
Розподіл компетенції з наданням більших прав ЄС	Розподіл компетенції з наданням більших прав ЄС
ЄС в якості єдиної юридичної особи	ЄС в якості єдиної юридичної особи
Публічний прокурор ЄС	Публічний прокурор ЄС
Запобіжні заходи щодо «посиленої співпраці» групи країн-членів  відмінені	Запобіжні заходи щодо «посиленої співпраці» групи країн-членів  відмінені
Надання Європейському Парламенту права накладати вето в нових 40 сферах законодавства	Надання Європесйькому Парламенту права накладати вето в нових 40 сферах законодавства
Хартія фундаментапльних прав
Хартія фундаментальних прав носить зобов’язучий характер	Хартія фундаментальних прав носить зобов’язучий характер
Соціальний захист, економіка та громадські сервіси
Підвищення ролі ЄС в соціальній політиці та більша координація в сфері соціального захисту	Підвищення ролі ЄС в соціальній політиці та більша координація в сфері соціального захисту
Нові права ЄС з координації економічної політики	Нові права ЄС з координації економічної політики
Нові права ЄС у сфері зайнятості	Нові права ЄС у сфері зайнятості
Відміна права вето на закони з питань працевлаштування для працівників, які персонально шукають роботу	Відміна права вето на закони з питань працевлаштування для працівників, які персонально шукають роботу
Нові права ЄС у сферах торгівельної політики та інвестицій	Нові права ЄС у сферах торгівельної політики та інвестицій
Відміна права вето щодо рішень Європейського Центрального Банку в питаннях фінансового регулювання	Відміна права вето щодо рішень Європейського Центрального Банку в питаннях фінансового регулювання
Формалізація єврогрупи та посилення влади даної групи	Формалізація єврогрупи та посилення влади даної групи
Нові права ЄС у сфері охорони здоров’я	Нові права ЄС у сфері охорони здоров’я
Нові права ЄС у сфері громадських сервісів	Нові права ЄС у сфері громадських сервісів
Внутрішні справи: юстиція, поліція та міграція
Нові права ЄС в питаннях гармонізації цивільного та кримінального законодавства	Нові права ЄС в питаннях гармонізації цивільного та кримінального законодавства
Наділення ЄС правом визначати кримінальні злочини та встановлювати мінімальні терміни ув’язнення	Наділення ЄС правом визначати кримінальні злочини та встановлювати мінімальні терміни ув’язнення
Посилення повноважень Європолу	Посилення повноважень Європолу
Надання повноважень Євроюсту розпочинати розслідування проти громадян ЄС	Надання повноважень Євроюсту розпочинати розслідування проти громадян ЄС
Нові повноваження Європейському суду справедливості у сферах біженців та іміграції	Нові повноваження Європейському суду справедливості у сферах біженців та іміграції
Відміна права вето з питань легальної міграції	Відміна права вето з питань легальної міграції
Законодавча база для спільної політики з питань біженців та іміграції, та рух у напрямку створення спільної системи	Законодавча база для спільної політики з питань біженців та іміграції, та рух у напрямку створення спільної системи
Інші зміни в сферах зовнішньої політики та оборони
Зобов’язання щодо утворення «прогресуючої основи спільної оборонної політики»	Зобов’язання щодо утворення «прогресуючої основи спільної оборонної політики»
«Структурна співпраця» в сфері оборони	«Структурна співпраця» в сфері оборони
Нове спільне оборонне зобов’язання	Нове спільне оборонне зобов’язання
Відміна вето в інших сферах
Відміна вето в сфері транспорту	Відміна вето в сфері транспорту
Відміна вето в сфері енергетики	Відміна вето в сфері енергетики
Відміна вето в сфері космічної політики	Відміна вето в сфері космічної політики
Відміна вето в сфері спорту	Відміна вето в сфері спорту
Відміна вето щодо річного бюджету	Відміна вето щодо річного бюджету

 
Поза сумнівом, найбільшої уваги, привертають інституційні зміни, які є найбільш принциповими з точки зору розподілу влади всередині інституцій організації і не тільки. Хоча зрозуміло, що інституційне закріплення повноважень спроектоване на реалізацію відповідних політик, які згідно нового Договору, сягають кардинально нових впливових функцій, спрямованих на досягнення, ще з днів тільки уявлення по ЄС, стратегії «ever closer union».

Президент ЄС

Після обрання першого Президента ЄС втратить дію принцип ротації головування країн в організації. Президент ЄС буде обиратися на самміті Європейської Ради терміном на 2,5 роки з правом переобрання. Під керівництвом Президента ЄС будуть перебувати близько 3,5 тисяч співробітників Секретаріату Ради, які донині знаходяться в розпорядженні Генерального Секретаря/ Високого Представника ЄС. За всіма ознаками, фігура Президента стане однією з найвпливовіших в структурах Союзу, хоча передбачалося, що Президент буде, як максимум, виконувати виключно представницькі функції, в тому числі, головувати на засіданнях (саммітах) Європейської Ради. Поза сумнівом, повноваження майбутнього Президента ЄС та його вкрай низький ступінь легітимності, враховуючи сам характер майбутнього обрання, будуть серйозним чином впливати на легитимність ухвалених законів та рішень. При цьому, треба враховувати той факт, що дуже серйозним викликом стануть партійно-ідеологічні погляди Президента ЄС, які можуть стати потужним каталізатором розбіжностей між ідеологічними поглядами як Комісії, так і Європейського Парламенту.

Також вже зараз можна передбачити розбіжності та суперечки між Президентом та майбутнім Високим Представником Союзу з зовнішніх справ та політики безпеки щодо презентації ЄС у зовнішніх відносинах.

Високий Представник Союзу з зовнішніх справ та політики безпеки

Ця новація викликала цілковиту підтримку ще під час роботи Конвенту, а надалі й останньої Міжурядової конференції ЄС. Після імплементації цієї посади, планується, що всі міжнародна діяльність ЄС буде сконцентрована в руках цієї персони, яка буде обиратися на самміті Європейської Ради більшістю голосів.

Одночасно з головуванням на засіданнях Ради ЄС з питань загальних справ та зовнішніх відносин, Високий Представник буде автоматично обіймати посаду Віце-президента Єврокомісії, тим самим, виконуючи одночасно, як представницькі, так і виконавчі функції. Зрозуміло, що всі нині існуючі додаткові посади, які обіймає нинішній Високий Представник, прейдуть до його наступника, зокрема, голова Політичного та Безпекового Комітету ЄС, Голова Європейського Оборонного Агенства тощо. І вже в цьому розподілі закладені майбутні серйозні виклики для відносин із Президентом ЄС, який навряд чи буде статично спостерігати за діяльністю «міністра закордонних справ ЄС», зокрема, за призначення так званого «дипломатичного корпусу» Союзу. Більше того, не зрозуміла підзвітність та відповідальність Високого Представника, враховуючи його дуальний статус.

В той самий час, розширення сфери голосування кваліфікованою більшістю на проблематику зовнішніх відносин, надасть дуже серйозних додаткових повноважень цій фігурі, враховуючи факт, що пропозиції щодо зовнішньої політики можуть виходити саме від Високого Представника.

Європейська Комісія

Виглядає, що після досягнутих «компромісів» Європейська Комісія в значній мірі втратить потеніал однієї із найбільш потужних інститутів ЄС. Окрім зменшення кількості комісарів до 2/3 від кількості країн-членів із подальшою ротацією її складу  відповідно до національного представництва, сам склад Комісії та її майбутній Президент будуть виноситися на затвердження Європейським Парламентом. За багатьма ознаками, Комісія поступово буде перетворюватися на звичайний обслуговуючий інститут на тлі підвищення політичної ваги, як Ради ЄС на чолі з Президентом, так і Європарламенту. Але в подальшому, не можна виключати й можливість об’єднання посади Президента ЄС та Президента Комісії, як прообраз можливого Президента ЄС із фунцкціями виконавчої влади у «європейському уряді».

Дійсно, можна стверджувати, що на тлі майбутнього зменшення впливу Єврокомісії, «міжурядовий підхід» функціонування ЄС може стати превалюючим, враховуючи весь майбутній владний потенціал як Європейської Ради на чолі з Президентом, так і Ради ЄС на чолі з тим самим Президентом. Але, за прообразом «майбутнього європейського уряду» не треба забувати, що «Договір Реформування» підсилює також і Європейський Парламент.

Європейський Парламент

Найбільш федеративно налаштована інституція ЄС отримує право на участь у спільній з Радою ЄС (так звана процедура «спільного рішення») розробці та ухваленню законів Союзу у більш ніж 40 додаткових сферах. Серед них можна, наприклад, виокремити наступні: діяльність спеціалізованих судів, принципи європейського адміністрування, фінансові регуляції, несправедлива конкуренція, структурні фонди, транспорт, Європейський дослідницький простір, енергетика, туризм, спорт, перетин кордонів, аспекти спільної комерційної політики тощо.

Система ухвалення рішень

Формально, нова система голосування в Раді ЄС та Європейській Раді була однією з найбільш складних в політичному вимірі й чомусь вважалася майже останнім бастіоном у відстоюванні національних інтересів. Польща була непохитною до останньої хвилини, пропонуючи та захищаючи свою власну формулу на базі обрахувань «квадратного кореню від кількості населення».

Система голосування від тексту конституції була збережена та передбачає ухвалення рішень за необхідної підтримки 55 % країн, що репрезентують 65 % населення ЄС. Таким чином, абсолютно зрозумілий зсув політичного впливу під час голосування на користь великих країн. При цьому, як для ухвалення, так й для блокування рішень. Але, під непоступливом тиском Польщі, нова система голосування буде введена в дію лише з 2014 року, а в разі виникнення непереборних обставин – з 2017 року. На протязі всього так званого перехідного періоду залишається в силі надважка «ніццька» система голосування.

Поступка була зроблена для можливості блокування рішень, коли буде необхідна наявність країн, що репрезентують 35 % населення ЄС, але не менше 5 країн.

Що є дуже важливим, для системи «поглибленного співробітництва» (читай утворення «багатошвидкісного ЄС») застосовуються тіж самі правила голосування, але дані порогові значення перераховуються у відповідності з показниками тих країн, які задіяні в цих сферах. В ситуації, коли деякі країни заперечують проти «поглибленого співробітництва» в дію може бути введений так званий «Іоанінівский пункт», який на чотири місяці може відтермінувати введення в практичну реалізацію «поглибленного співробітництва».

Статус юридичної особи для ЄС

Мандат Міжурядової конференції містить положення, що ЄС буде мати статус «єдиної юридичної особи», як це було запропоновано в початковому варіанті конституції. Таким чином, вперше ЄС, а не країни-члени, зможе підписувати міжнародні договори, що означає величезний зсув влади в бік інституцій Союзу.

                                *                                      *                                                                        *

Найвищі чинники ЄС і країн-членів будуть поспішати. Їх інтереси в якнайшвидшому ухваленню кінцевого рішення щодо «Договору реформування» (послабленої версії померлої конституції) будуть цілковито співпадати із інтресами головуючої Португалії. Без будь-яких літніх відпусток та канікул євросоюзівський офіціоз 23 липня відкриє чергову Міжурядову конференцію організації. На 18-19 жовтня вже запланований позачерговий неформальний самміт ЄС в Лісабоні з метою затвердити результати роботи Міжурядової конференції й відкрити дорогу до ратифікаційного процесу з єдиною стратегічною метою – уникнути національних референдумів. Португальці вже виношують мрію надати ім’я новому витвору як «Лісабонський Договір». По аналогії із Лісабонської стратегію, яка зазнала дошкульної поразки ще на пів-шляху до  втілення.