У північнонімецькому курортному містечку Гайлігендамі несподіваними результатами та вдалими компромісами завершився 8 червня черговий щорічний саміт „великої вісімки”. Німецький канцлер Ангела Меркель - перша в історії G8 жінка-головуючий - півроку напружено готувалася до цього заходу.

Традиційно вважається, що німці до кожної справи ставляться дуже уважно й обов'язково доводять її до логічного кінця. Не став виключенням і цьогорічний форум „групи восьми” на мальовничому балтійському узбережжі, який повноправно можна назвати однією з найцікавіших і найбільш інтригуючих зустрічей світових лідерів за останній час. Цілі, поставлені німецьким головуванням на початку року, здавалися нереальними, проте Берлін пішов на ризик, який зрештою себе виправдав: главам держав і урядів семи провідних західних країн та Росії вдалося знайти компроміс і прийняти конкретні позитивні рішення. Цьому передували численні двосторонні зустрічі й безсонна для учасників саміту ніч перед його початком. Однак німецька дипломатія принесла вагомий результат. Усупереч сумнівам експертів та песимістичним прогнозам скептиків,  саміт, що розпочався під голосний акомпанемент антиглобалістів та у досить напруженій атмосфері розбіжностей, завершився серйозними і відповідальними рішеннями у дусі компромісу і конструктиву. А заготовлені наперед газетні заголовки на кшталт „провальний саміт” змінилися на „форум компромісів та несподіванок”.

На порядку денному саміту G8-2007 стояли питання захисту клімату, проблеми Африки, розвиток світової економіки, а також широкий спектр міжнародних тем, зокрема, нерозповсюдження ядерної зброї, іранська ядерна програма, ситуація в Іраку, Косово, Афганістані, боротьба з тероризмом. Особливу увагу планувалося приділити підвищенню відповідальності світових економік, збільшенню міжнародних інвестицій, забезпеченню стабільності фінансових ринків, енергоефективності. Очікувалося також обговорення теми щодо розміщення ПРО США у Східній Європі, хоча це питання не було внесене до офіційного порядку денного.

Зустріч на найвищому рівні проходила на тлі активних виступів антиглобалістів, які на початку привертали увагу журналістів не менш ніж сам саміт, і нагадали зустріч лідерів „вісімки” у Генуї у 2001 році. Утім, лідери змогли спокійно обговорити заплановані проблеми завдяки господині саміту, яка серйозно підійшла до забезпечення безпеки його учасників. Помічниками пані Меркель у цій відповідальній справі були 16 тис. працівників спецпідрозділів армії та поліції Німеччини, які постаралися, щоб «вісімку» ніщо не турбувало у межах 12-кілометрової зони. Забезпечення безпеки учасників заходу стало, між іншим, однією з найбільших статей організаційних витрат стосовно саміту – на один лише паркан у два метри заввишки та 12 км завдовжки було витрачено 12 млн євро.
Кому і завдали антиглобалісти клопоту, так це журналістам. Для кількох тисяч представників ЗМІ, які приїхали до Німеччини для висвітлення подій саміту, своєчасне прибуття на заплановані зустрічі лідерів G8 перетворилося на справжню пригоду. Через кількаразове блокування вузькоколійки „Моллі”, яка була заявлена як єдиний транспортний засіб, який дозволяв потрапити з міжнародного прес-центру до Гайлігендама, представники преси кілька разів добиралися до місця саміту морськими суднами. А через блокування автодоріг журналістам, які жили у містах, розташованих поряд із Гайлігендамом, замість 20-ти хвилин довелося добиратися до прес-центру понад дві години.  Проте ці "жертви" були того варті.

Сенсаційним став уже перший день роботи саміту. Учасникам переговорів вдалося погодити суперечливі позиції з головної теми - захист глобального клімату. США і Німеччині за підтримки інших учасників вдалося знайти компромісний варіант, який принаймні на сьогодні влаштував усіх як а кількісними показниками, так і за якістю спільних зусиль у боротьбі з потеплінням. Члени "вісімки" зобов'язалися „взяти до уваги” запропонований німецьким головуванням пункт про необхідність до 2050 року вдвічі зменшити об'єми викидів парникових газів та проводити міжнародні домовленості щодо захисту клімату виключно під егідою Організації Об'єднаних Націй. Світові лідери визнали важливість уже до 2009 року підготувати новий документ, який після 2012 року має замінити Кіотський протокол. До співпраці у цій сфері запросили також Китай та Індію, у яких особливе ставлення до Кіотського поцесу.

Водночас, екологічні організації, і у першу чергу „Грінпіс”, висловили розчарування. На думку екологів, успіхом мало б стати зобов'язати країни „Вісімки” скоротити викиди СО2 в атмосферу шляхом визначення конкретних кількісних показників. Крім того, з рішення саміту „випала” згадка про недопущення підвищення середньої температури на планеті вище двох градусів Цельсія. Без цієї згадки багато речей у глобальних зусиллях втрачають сенс, вважають дослідники екологічних проблем.

Самі ж учасники зустрічі не вважають рішення провалом. Канцлер ФРН назвала компроміс „великим успіхом”. І передусім, це її особиста перемога. Канцлер Німеччини, у минулому науковець, яка займалася проблемами боротьби із забрудненням навколишнього середовища, вона і сьогодні вважає боротьбу із шкідливими викидами не лише своїм професійним обов’язком, а й особистою справою. Свою ідею про зменшення викидів парникових газів удвічі Меркель послідовно втілювала в життя, навіть попри те, що напередодні зустрічі було очевидно — такого підходу не сприймають більшість учасників саміту. На її боці був лише новачок серед лідерів G-8, президент Франції Ніколя Саркозі. Він, за повідомленнями німецьких ЗМІ, навіть погрожував завчасно залишити саміт, якщо Джордж Буш не піде на поступки у питанні захисту клімату. Водночас згода Джорджа Буша, представника країни-головного забруднювача атмосфери, з пропозицією канцлера Німеччини лише частково є заслугою його колег по „вісімці”, які знайшли аргументи, прийнятні для президента США. Скоріш за все, на господаря Білого дому вплинула громадська думка всередині Сполучених Штатів, де справа захисту екології щодня набуває все більшої популярності.

У свою чергу, політичні оглядачі визнають: декларація по клімату на даний час - це максимально можливий результат, враховуючи відоме небажання американців брати на себе будь-які зобов'язання у цьому напрямку. Принаймні, кажуть аналітики, США тепер не створюватимуть альтернативний європейському клуб борців із глобальним потеплінням. Росія задоволена, що Сполучені Штати повернулися за спільний стіл переговорів для обговорення кліматичних проблем. Задоволеним залишився і британський прем’єр-міністр Тоні Блер, який першим порушив кліматичну тему на саміті у шотландському Гленіглсі два роки тому. Такого політичного рішення, на його думку, цілком достатньо.

Усупереч очікуванням західних ЗМІ, так зване „російське питання” також не стало „каменем спотикання” на саміті. Усі двосторонні зустрічі російського й американського президентів проходили у конструктивному руслі. Зустріч Буша та Путіна "віч-на-віч" зняла напруження, яке супроводжувало саміт через плани щодо розміщення американцями елементів своєї системи протиракетної оборони в Польщі та Чехії. Президент РФ запропонував своєму колезі покінчити з тривалою ракетною суперечкою і спільно використовувати радарні станції в Азербайджані з метою раннього оповіщення про можливі ракетні удари з боку Ірану. Подібна заява Кремля стала несподіванкою для Вашингтона. І хоча зрозуміло, що це ще не означає завершення конфлікту, однак стало позитивним сигналом для подальшого розвитку світової дипломатії.

Прорив другого дня саміту - декларація "вісімки" по Африці. Сенсацією „африканського документа” стала загальна підтримка несподіваної ініціативи США про надання країнам континенту фінансової допомоги на боротьбу з інфекційними захворюваннями, передусім зі СНІДом, туберкульозом і малярією. Глави держав та урядів G8 цього разу не обмежилися традиційною риторикою на тему „зацікавленості у стабільній, демократичній та процвітаючій Африці” та пообіцяли виконати взяті на себе два роки тому зобов'язання і до 2010 року щодо збільшення допомоги Африці до 60 млрд доларів США. Половину зазначеної суми пообіцяв надати президент США, решту –  шість західних країн. Росія визначиться з розмірами свого внеску до вересня. Для неї нові американські ініціативи можуть вилитися в значну суму, що дорівнюватиме 0,5% річного ВВП, у той час як для партнерів Росії сума відрахувань на благодійність не перевищує 0,1—0,15% ВВП. Для африканських країн таке рішення "вісімки" стало проявом небаченої щедрості з боку світових лідерів зразку 2007 року. Максимум, на що сподівалися потребуючі допомоги країни континенту - це підтвердження лідерами "вісімки" найближчим часом надати обіцяні минулого року 50 млрд доларів США, які так і не потрапили до Африки.

Слід зазначити, що Африка вже кілька років стабільно потрапляє до порядку денного самітів G8. Мова про різке збільшення фінансових зобов’язань перед африканськими країнами йшла у шотландському Гленінглсі у 2005 році. Минулого року на зустрічі у Санкт-Петербурзі лідери „вісімки” домовилися про план допомоги Африці, звертаючи особливу увагу боротьбі з інфекційними захворюваннями, освіті та забезпеченню енергетичної безпеки. Тоді уперше постало питання про боротьбу з енергетичною бідністю як про важливий фактор забезпечення глобальної енергетичної безпеки. Можна сказати, що у Гайлігендамі практично було прийнято нову програму допомоги Африці.

Однак і такий результат не задовольнив громадські організації та борців з бідністю в Африці, які назвали це рішення "фарсом", а фінансову допомогу - недостатньою. І ці заяви мають певні підстави. Умови, якими розвинуті країни супроводжують фінансову допомогу „чорному континенту”, не до душі багатьом африканським лідерам. Через це фінансові вливання в Африку робляться вибірково. Тобто гроші надаються тим країнам, які, на думку Заходу, проводять „правильні” демократичні перетворення, захищають права людини і успішно проводять реформи. „Проблемним” і непрогнозованим країнам, якими керують незрозумілі режими і норовливі лідери, у допомозі відмовлено, хоча саме тут вона потрібна найбільше з огляду на голод, хвороби, розруху, громадянські війни та міжплемінні конфлікти.

На цьогорічному саміті щодо питання Африки йшлося загалом про те, що Африці не потрібні дорогі гуманітарні операції, до яких світова спільнота вдається тоді, коли катастрофа вже настала або є неминучою. "Вісімці" запропоновано підтримувати ті ініціативи африканських урядів, які можуть дати найшвидший ефект в економіці та гуманітарній сфері. А для цього  лідери провідних світових держав мають відмовитися від традиційної практики використання гуманітарної допомоги й інвестиції як засобу політичного тиску.

Повертаючись до позитивів саміту, зазначимо, що спільної точки зору всі учасники зустрічі на найвищому рівні дотрималися, як і передбачалося, у питаннях щодо без'ядерного статусу КНДР, припинення насильства на Близькому Сході, боротьби з міжнародним тероризмом під керівництвом ООН, застосування санкцій проти Ірану у разі невиконанням ним вимог МАГАТЕ.

Питання щодо майбутнього статусу Косово, попри очікування, вирішити не вдалося. Проте певний компроміс, покликаний відстрочити вирішення проблеми, запропонував Ніколя Саркозі. На його думку, слід півроку зачекати із затвердженням плану Ахтісаарі про надання Косово „обмеженої незалежності”, а Белград і Пріштіна за цей час мають самостійно виробити компроміс щодо статусу провінції. А після закінчення піврічного терміну, є два рішення: або Белград та Пріштіна домовляться щодо найкращого статусу краю, або буде виконуватися план Ахтісаарі, який передбачає незалежність Косово під міжнародним контролем. З цим „вісімка” погодилася і тим самим уникнула чергового конфлікту з Росією, яка погрожувала застосувати вето на рішення з цього питання в РБ ООН. Тепер Москва і Белград мусять придумати, що запропонувати натомість.

„Велика вісімка” також оголосила про нові принципи в діалозі з найбільшими країнами світу, які поки що не дотягують до права називатися індустріальними. Йдеться про Китай, Індію, Бразилію, ПАР, Мексику та ряд інших держав, які вже відіграють помітну роль у світовій економіці та політиці. Так званий гайлігендамський процес зробить діалог у рамках цієї групи країн активнішим і постійним. На думку експертів, можливо, в його рамках надалі відбуватиметься підготовка до подальшого розширення G8.

Отже, саміт „великої вісімки”-2007 завершився результативно. Він розчарував скептиків, які прогнозували провал зустрічі на найвищому рівні, але й не дав можливості оптимістам привітати лідерів найсильніших та найвпливовіших світових держав з досягненням історичних рішень. Водночас, можливо, коли-небудь він увійде в історію як саміт вдалих компромісів, якими, у першу чергу, стали рішення „вісімки” щодо двох головних тем – зміни клімату та допомога бідним країнам Африки. Здавалося, важко було б очікувати такого від зустрічі, у якій брали участь „новачки” – президент Франції Ніколя Саркозі та прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, а у кріслі голови саміту уперше знаходилася жінка. Проте, за загальним визнанням, успіх форуму світових лідерів - це, передусім, особиста заслуга Ангели Меркель. Вона по праву може святкувати і ще одну перемогу: за три дні саміту їй вдалося змусити світ діяти за своїми правилами.

Ангела Меркель, у свою чергу, називає позитивом те, що попри будь-які розбіжності, лідери G8 завжди знаходять можливість вислухати один одного і потім дійти спільного рішення. Саме це і є головною метою проведення таких зустрічей, де народжується загальний курс, який слугує орієнтиром для світової спільноти. G8 назвали навіть „новим прообразом РБ ООН”, який, на відміну від Ради Безпеки, не ухвалює рішення, а лише намагається знайти такі їх варіанти, які потім, можливо, будуть прийняті і схвалені всією світовою спільнотою. Саме така дискусія пройшла у Гайлігендамі щодо Косово, Дарфуру, ядерних питань Північної Кореї та Ірану.

І ще одне: цьогорічна зустріч „великої вісімки” стала рубіжною, адже наступного року склад її учасників кардинально зміниться. Зі „старожилів” на саміт G8-2008, який пройде 7-9 липня на японському курорті Тоя (о-в Хокайдо) приїде лише Джордж Буш. Однак непогані результати та конструктивний дух минулого саміту налаштовує на оптимістичний лад. До речі, головною темою японського головування буде екологія.