В Італії сьогодні завершуються парламентські вибори і одночасно вибори прем’єр-міністра. Нинішнє голосування дострокове, оскільки два місяці тому кабмін Романо Проді подав у відставку, не отримавши вотуму довіри у сенаті. Згодом президент країни розпустив національний парламент.
71-літній мільярдер, двічі екс-прем’єр-міністр, лідер правоцентристів, для одних харизматичний, для інших одіозний Сильвіо Берлусконі і маловідомий 52-річний лівоцентрист, колишній мер Рима Вальтер Вельтроні – їх вважають основними кандидатами на посаду глави італійського уряду. Основними, бо у перегонах змагаються ще понад десять конкурентів, і кожний веде до парламенту свою політичну силу. Менша активність
У неділю, в перший день виборів, проголосували 62% італійців.
Порівно з попередніми виборами у квітні 2006 року, нинішня активність електорату на 4% нижча, повідомило міністерство внутрішніх справ. За останні п’ятнадцять років нинішня виборча кампанія в Італії запам’ятається байдужістю і роздратованістю виборців.
Підприємець Санто Версаче, брат славнозвісного модельєра Джанні Версаче, переконаний, що нинішній політичний клас і тотальна корупція у верхах завдали державі більше горя, ніж організовані злочинні угруповання, які діють в країні. Бізнесмен Версаче заявдяє, що перед італійцями — серйозний обов’язок: «Змінити повністю політичний клас. Всюди по Італії громадяни кажуть, що їхні політики не є представниками інтересів народу. Але вони (політики) створили таку систему, котра не дозволяє виборцям викурити їх з коридорів влади».
Радикальні реформи неминучі
Вальтер Вельтроні вперше, а Сильвіо Берлусконі уже вп’яте пропонували співвітчизникам подібні програми: підвищення зарплат, зменшення податків, боротьба зі злочинністю, збільшення робочих місць для молоді і реформування держапарату.
У світі з іронією і одночасно з тривогою очікують результатів парламентських виборів на Апеннінах. З одного боку усім відомого, що тутешні уряди тривають недовго, а з іншого: застій італійської економіки, незадовільне функціонування держінституцій крикливо свідчать про необхідність радикальних реформ. Нині Італія за багатьма показниками плететься позаду у списку країн-членів Євросоюзу.
|