За два тижні до бухарестського самміту НАТО в Альянсі не вщухають дебати про те, чи варто запрошувати до своїх лав балканські держави – Албанію, Хорватію і Македонію. На Заході не можуть визначитися і щодо рівня співпраці з Україною і Грузією.

У Брюсселі Генеральний Секретар НАТО Яаап де Хооп Схеффер заявив, що сьогодні не може передбачити, чим закінчаться дискусії про те, чи варто залучати Україну і Грузію до Плану дій щодо членства в Альянсі.

За словами Яаапа де Хоопа Схеффра, тут НАТО буде керуватися двома принципами. По-перше, двері Альянсу відчинені. По-друге, на остаточне рішення не може вплинути жодна держава за межами блоку. Тут керівник НАТО мав на увазі Росію, яка рішуче виступає проти розширення Альянсу.

Де Хооп Схеффер високо оцінив те, що Україна і Грузія здійснили «великий поступ на шляху до демократії». Проте генсек НАТО дав зрозуміти, що політична ситуація в обох країнах могла б бути кращою. Зокрема, у Тбілісі восени минулого року загострився конфлікт між владою та опозицією. Тоді НАТО обурило те, що президент Саакашвілі обмежив мовлення мас-медіа і запровадив надзвичайний стан. Це призвело до похолодання відносин з Тбілісі. «Сподіваюся, що конфлікт дотепер уже вичерпаний. Гадаю, що курс відкритих дверей НАТО має бути підтверджений у Бухаресті. Що це означає в політичному вимірі – ПДЧ, чи ні, поки ще зарано говорити», – заявив Генсек НАТО.

Так само немає відповіді щодо України. За залучення України до ПДЧ виступають передовсім американці, чехи і поляки, а німці й французи налаштовані проти.

Щодо військової співпраці, то Альянс лише вітає розширення контактів, і тут Де Хооп Схеффер виділив Україну: «Дуже важливо, що Україна бере участь в усіх, я це наголошую, в усіх операціях НАТО. Жоден інший партнер НАТО не бере такої участі. Тому це варто відзначити».

Крім цього, Генсек НАТО сказав журналістам, що не бачить жодних негативних наслідків від розширення організації, яке, на його думку, сприяло стабільності у Європі.