НОВИНИ

14.02.2008 | Можливість приєднання України до ПДЧ залежатиме від досягнення національного консенсусу як у країнах-членах Альянсу, так і в Україні - науковці оборонного коледжу НАТО
Джерело - Укрінформ

До Бухарестського саміту Північноатлантичного Альянсу залишається менше двох місяців. Натомість внутрішні події в Україні та відсутність консенсусу серед країн-членів НАТО у питанні приєднання української держави до ПДЧ спонукають сторони до проведення більш активних консультацій.


Про це свідчать, зокрема, візит Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко до штаб-квартири НАТО у Брюсселі, телефонні переговори Президента України Віктора Ющенка з Генеральним Секретарем Альянсу Яапом де Хооп
Схеффером.

Сьогодні до Києва прибуде голова Військового комітету Північноатлантичного Альянсу Раймонд Ено, що є також важливим знаком інтенсифікації відносин Альянсу з Україною. З 11 лютого в Україні триває вже традиційний восьмий Міжнародний тиждень НАТО, під час якого представники Оборонного коледжу у Римі читають курс лекцій для українських військових.

Із проханням спрогнозувати можливий розвиток подій, наслідки для України у разі її приєднання до Плану дій щодо членства в Альянсі кореспондент УКРІНФОРМу звернувся до представників Оборонного коледжу НАТО в Римі.

Декан Оборонного коледжу доктор Грант Хаммонд (США) відзначив, що процес
набуття членства може тривати від 2 до 10 років і залежатиме від реальних
кроків, які здійснить Україна на шляху відповідності критеріям НАТО.
Головне, на думку його колеги доктора Карла-Хайнца Кампа (ФРН), що це не
суворі вимоги до країни-претендента на вступ, а переговорний процес у ході
якого сторони домовляються про засоби та цілі, що їх необхідно досягти
після ПДЧ. "Для України це не є першим кроком, вона веде Інтенсифікований
діалог, а десятилітній процес співробітництва, визначений Хартією про
особливе партнерство, наближає її до стандартів НАТО", - підкреслив К.-
Х.Камп.

Як вважає американський учений, програма інформування громадськості є
важливою складовою у прийнятті рішення щодо остаточного приєднання до НАТО.
Доктор Карл-Хайнц Камп, який займався політичним консалтингом, зауважив, що
низький рівень підтримки населення не є критичним показником. Наприклад, у
Хорватії спостерігалася подібна ситуація, коли кілька років тому підтримка
населення була на рівні 20-25%, однак міцний консенсус серед політичних
еліт змінив ситуацію на краще. "Українська еліта може певним чином
підтягувати решту населення до такого рішення і у цьому контексті успіх
програми з інформування полягатиме у прозорості і чесних намірах влади щодо
населення і громадськості", - сказав доктор Карл-Хайнц Камп.

За його словами, НАТО - це певна форма трансатлантичних відносин. Фактом є
те, що Альянс займається розв'язанням конфліктів, підтримкою стабільності й
поширенням безпеки, однак це також і процес консультацій, ухвалення
спільних рішень. Населення України рано чи пізно усвідомить, що вступ
країни до НАТО або членство в інших структурах є реалізацією прагнення бути
частиною трансатлантичної спільноти, тому українцям варто пояснювати
цінності та принципи спільноти більш широко і не обмежуватися рамками
Альянсу, переконаний учений. Наприклад, Україна у перспективі має великі
шанси приєднатися до ЄС, що також є частиною цієї спільноти. Офіцер із
зв'язків з громадськістю коледжу полковник Джанкарло Фортуна зазначив, що у
колишніх країн-учасниць Варшавського договору, які стали новими членами
Альянсу, немає бажання з нього вийти, а зростання кількості держав-
кандидатів на вступ до НАТО є свідченням позитивних наслідків у майбутньому
для цих країн.

Повертаючись до ПДЧ як інструменту вступу України до НАТО, західні вчені
звернули увагу на те, що він не є копією планів дій інших країн, які стали
союзниками. "ПДЧ у кожному випадку відпрацьовується для кожної з країн
окремо, не існує єдиної моделі Плану, в Україні, яка десять років поспіль
співпрацює з НАТО, ряд його положень уже є виконаними", - зазначив Грант
Хаммонд. Зокрема, за його словами, українські військовики проходять
відповідну мовну та комп'ютерну підготовку, мають програми соціальної
адаптації колишніх військовослужбовців, що звільняються в запас.

Учені також відзначили позитивні зрушення у сфері військової освіти і
наголосили, що після можливого приєднання України до ПДЧ Альянс не
впливатиме на реформи національної військової освіти. За словами Карла-
Хайнца Кампа, відповідно до критеріїв Альянсу та процедури прийняття рішень
на основі консенсусу, кожна з 26 країн-учасниць НАТО у цьому контексті
приймає власне рішення на національному рівні. "Яку систему військової
освіти хоче мати країна, - це її власний вибір, і НАТО жодним чином не
впливає на таке рішення", - сказав викладач коледжу.

Відповідаючи на запитання щодо умов, за яких партнери по НАТО можуть дійти
консенсусу напередодні Бухарестського саміту Альянсу у квітні, вчені
підкреслили, що рішення залежатиме від кількох чинників, зокрема, від
внутрішньої ситуації в Україні. "Враховуючи той фактор, що в Україні існує
потужна парламентська опозиція, що виступає проти вступу країни до НАТО, та
громадська думка, яка ще не готова до підтримки самого вступу, Альянс,
звичайно, спостерігатиме за розвитком подій і не нав'язуватиме свого
рішення", - відзначив доктор Камп.

"Важко прогнозувати, якими будуть позиції країн-членів НАТО на момент
проведення Бухарестського саміту щодо можливого запрошення країн до
приєднання з ПДЧ, - аргументував доктор Хаммонд. - Консолідована позиція
союзників складатиметься з трьох чинників. По-перше, національного
консенсусу з урахуванням позиції суспільства; по-друге, консенсусу
всередині країни-претендента, і нарешті, домовленості між 26 країнами-
членами Альянсу. Остаточне рішення ми можемо дізнатися вже безпосередньо
під час зустрічі на вищому рівні у румунській столиці".

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект