НОВИНИ

04.02.2008 | Головою комітету НАТО з розвідки став вихованець КДБ
За матеріалами - Korespondent.net

Головою комітету НАТО з питань розвідки і безпеки в січні став Шандор Лаборц, новий глава угорських спецслужб, виходець із КДБ, який пройшов навчання в Москві.


Багато натовських дипломатів, які просили прокоментувати це призначення, сказали, що минуле нового глави комітету може охолодити бажання країн НАТО обмінюватися один з одним розвідувальною інформацією, пише The New York Times.

Висунення 49-річного Лаборца на цю посаду стало можливим після того, як у грудні 2007 року прем'єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань призначив його директором національної контррозвідки - Міністерства національної безпеки. Цьому призначенню передувала суперечка між правлячою коаліцією на чолі із соціалістами (колишніми комуністами) і основною опозиційною партією Фідес.

Члени національного комітету безпеки при парламенті Угорщини заявили, що Лаборц із 1983 до 1989 року проходив підготовку у Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР ім. Дзержинського. Парламентський комітет, що наглядає за подібними призначеннями (але не має вирішального голосу), кандидатуру Лаборца не підтримав. Незважаючи на це, Дюрчань і міністр Дьєрдь Сільваші, що курує роботу спецслужб, від призначення Лаборца не відмовилися. Сільваші у відповідь на докори охарактеризував генерала Лаборца як "фахівця з бездоганним послужним списком", пише The New York Times.

У січні, як з'ясувалося, надійшла черга Угорщини призначати голову спеціального комітету НАТО, під керівництвом якого перебуває низка питань розвідки, і ця посаду зайняв Лаборц. У комітет, основним завданням якого - обмін розвідданними та їхній аналіз, входять глави розвідок усіх країн НАТО.

Делегації кількох країн НАТО, у тому числі США, відмовилися коментувати призначення Лаборца. Глава прес-служби НАТО Джеймс Аппатурай заявив: "Ми не коментуємо призначення і питання розвідки". Глави кількох делегацій дали зрозуміти, що не були інформовані про минуле Лаборца. Воно стало надбанням громадськості минулою осінню, коли Сильваши призначив його на керівну посаду в угорській розвідці.

Ті натівські дипломати, що погодилися обговорювати кандидатуру Лаборца, готові були робити це лише на умовах анонімності, оскільки мова йде про дипломатичне питання. За їхніми словами, навіть якби вони заперечували проти призначення Лаборца, вони не змогли б йому завадити. "Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу, - сказав один високопоставлений дипломат зі східноєвропейської країни. - Якби ми заперечили цю кандидатуру, щоб одержати інформацію про минуле Лаборца, нам довелося б дійти до самого верху", тобто в даному випадку - до угорського прем'єр-міністра.

Дипломат, що представляє одну з країн Заходу, сказав: "Щоб не допустити цього призначення, американському послові в НАТО вистарчило б зробити один телефонний дзвінок. Це стало би сигналом іншим країнам, які, можливо, плекають ілюзії, що їм усе зійде з рук".

Інший натівський дипломат прогнозує, що деякі країни почнуть приховувати частину розвідувальної інформації. "Це людина, що пройшла підготовку в КДБ, - сказав дипломат. - Не думаю, що він сильно змінив свої погляди". Він додав: "Треба сказати, НАТО - украй незахищена від витоку інформації структура".

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект