З Григорієм Немирею розмовляв Юрій Кушко.

Бі-Бі-Сі: Одним із виборчих гасел блоку Юлії Тимошенко, до якого ви належите, була обіцянка “українського прориву”. Чи вдалося вам особисто забезпечити український прорив на переговорах тут, у Лондоні?

Григорій Немиря: Я б не вживав такий термін, як прорив. Сьогодні було зроблено дуже важливий крок до вступу України до СОТ. Переговори вже тривають 14 років. Я думаю, зараз складаються найкращі за всі роки переговорів умови для того, щоб вже в найближчі кілька тижнів Україна отримала позитивний висновок і на робочій групі, і на Генеральній раді. І потім членство оформиться вже остаточно, коли Верховна Рада ратифікує угоду.

Бі-Бі-Сі: Ви сказали, що зроблено сьогодні дуже важливий крок. Який саме?

Григорій Немиря: Йшлося про питання, яке було дискутабельним, і по якому не було узгодженості з Європейським Союзом. Це питання про експортні мита. Завдяки зусиллям української переговорної делегації, яка докладала їх весь останній час, сторони за останній місяць вийшли на момент, коли потрібно було узгодити буквально кілька, але все ж таки важливих, формулювань.

Мета мого візиту і зустрічі з членами Європейської Комісії з питань зовнішньої торгівлі Пітером Мендельсоном якраз і полягала в тому, щоб на політичному рівні сприяти досягненню компромісу. Я з радістю констатую, що після сьогоднішніх переговорів ми поставили свої підписи під відповідним документом, який вже завтра буде направлений до секретаріату СОТ.

Бі-Бі-Сі: Шлях до членства України в СОТ відкрито. До речі, таке враження складалося ще в грудні, коли після довгих тривалих переговорів з Киргизстаном нарешті було укладено угоду і здавалося, знову-таки, що шлях до СОТ відкритий, але раптом – вимоги Євросоюзу. Вас вони засмутили? Чи очікували ви більшого сприяння з боку європейських партнерів?

Григорій Немиря: Не засмутили, тому що невірною є інтерпретація, що вимоги Європейського Союзу з’явилися несподівано. Як я сказав, ця ситуація існує з 2006-го року, коли в переговорному процесі українська сторона раптом змінила позицію, що і викликало відповідні застереження з боку Європейського Союзу. І таким чином було втрачено чергову можливість, на той час існували не лише ці неузгодженості з Європейським Союзом, а, як правильно ви зауважили, ще з кількома чинниками цього процесу, зокрема з країнами, такими як Киргизстан і Гватемала. Але в даному випадку зараз усунуто бар’єр, що може дозволити Україні, у випадку, якщо далі процес буде відбуватися відповідно до графіку, вже у найближчі тижні отримати позитивний висновок на генеральній раді.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви не виключаєте якихось несподіванок?

Григорій Немиря: Знаєте, це є дуже важливий і складний процес. Світова організація торгівлі – це 151 країна, і 52 країни входили в робочу групу, яка обговорювала, власне, питання і спосіб вступу України до СОТ, умови цього вступу. Так що це багатосторонній процес. Але саме те, що на СОТ припадає більше 95% світового торгівельного обороту, близько 70% українського експорту, дозволяє мені сказати, що сьогодні Україна зробила значущий крок не лише до вступу в СОТ, а й до інтеграції до Європейського Союзу. Тому що умовою початку переговорів із Європейським Союзом про поглиблену зону вільної торгівлі є саме набуття Україною членства у СОТ.

Бі-Бі-Сі: І що це означатиме для пересічного громадянина України?

Григорій Немиря: Це означає, що Україна відкривається світу, що створюються стимули для покращення конкурентоспроможності українських виробників. Це створює також атмосферу змагальності, коли немає таких “тепличних” умов для деяких секторів. Це не означає, що держава не може вживати інших дозволених в рамках СОТ заходів щодо стимулювання розвитку тих чи інших пріоритетних секторів економіки. Але фактично ми зробили найважливіший крок в бік від пострадянщини. Серед великих або середніх країн, які все ще залишаються за межами СОТ є Російська Федерація, є Білорусь, є Іран, і поки що є Україна. Я думаю, дуже важливо, що це розглядалося саме як крок України до відкритості, крок України до глобальної економіки, і крок України до Європейського Союзу.

Бі-Бі-Сі: І, можливо, пересічний українець відчує це, коли, скажімо, побачить більш дешеве, ніж зараз якесь м’ясо з-за кордону, рибу або ще якісь інші споживчі товари?

Григорій Немиря: Це є питання і ціни, це є питання і якості, тому що коли я сказав, що вступ до СОТ не є самоціллю, а він зокрема відкриває перспективи і укладанню договору про поглиблену зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, це означає, що наступний крок є навіть більш важким, але і більш значущим, це питання стандартів вже європейських, які набагато жорсткіші, ніж в інших регіонах світу.

Бі-Бі-Сі: Було багато прогнозів щодо членства України в СОТ, коли це станеться. Більшість з цих прогнозів не збувалося. Ризикнете назвати принаймні крайній термін, коли Україна буде в СОТ?

Григорій Немиря: Я думаю, після сьогоднішнього позитивного результату існують добрі умови для того, щоб Україна отримала позитивний результат на засіданні генеральної ради в кінці першої декади лютого.

Бі-Бі-Сі: У вівторок керівна трійця України – президент, прем’єр і спікер – підписали лист звернення до генсекретаря НАТО, у якому йдеться про бажання долучитися до плану дій заради членства в Альянсі вже на самміті НАТО в Бухаресті у квітні цього року. Пане Григорію, чи дорівнює цей лист офіційній декларації намірів України? Чи це не більше, ніж побажання?

Григорій Немиря: Розумієте, є певний процес, певні кроки, які передбачаються процесом набуття членства. Мета євроатлантичної інтеграції, що включає в майбутньому членство в Організації Північно-Атлантичного договору, визначена низкою законів України, зокрема Законом про основи національної безпеки 2003-го року. Більшість політичних сил, зокрема і нинішня опозиція, Партія регіонів, підписала у свій час Універсал, в якому підтримала підписом мету виконання цього закону. Ви знаєте, що питання про приєднання України до ПДЧ містилося і в коаліційній угоді між Блоком Юлії Тимошенко і НУНС. Зараз це вже є складовою частиною урядової програми, затвердженої на Кабінеті Міністрів. Так що це просто крок, який є логічним, але який не означає ні в якому разі, що Україна сьогодні або завтра, або після завтра вже стає членом НАТО. Відкриття можливості до приєднання до ПДЧ лише розширює і інтенсифікує цей процес. Хоча я мушу зауважити також, що фактично сьогодні в рамках плану дій Україна-НАТО Україна зі своїми партнерами в НАТО фактично на 90% робить вже те, що може робитися і в рамках плану дій. Єдине, дуже важлива формула в листі, про який ви запитали, це те, що перш, ніж відбудеться і коли відбудеться у майбутньому, ми не можемо зараз навіть приблизно говорити про будь-які дати, має відбутися консультація з українським народом у вигляді референдуму.

Бі-Бі-Сі: Тим паче, що після референдуму чи плебісциту в Грузії, я так розумію, ще більший тиск на Україну, щоб і вона це зробила.

Григорій Немиря: Я не думаю, що ми так можемо говорити. Ніякого тиску немає. Проводити референдум, час цього референдуму, спосіб його проведення – це суверенне право України. Тут немає ніякого зовнішнього тиску, але відповідальна влада перш, ніж приймати рішення, яке буде мати вплив на безпеку всієї країни, а тоже і громадян цієї країни, має порадитись з народом.

Бі-Бі-Сі: Пане Григорію, Партія регіонів одразу і досить негативно відреагувала на цей лист-звернення до НАТО, назвавши його неконституційним. Якою буде ваша реакція, перепрошую за каламбур, на реакцію Партії регіонів?

Григорій Немиря: Дуже важливо, що опозиція швидко висловила своє ставлення до оприлюднення факту наявності такого звернення керівництва України. Але коли я ознайомився з суттю цієї заяви від Партії регіонів, у мне виникло кілька запитань. Я не бачу в чому те, що було зроблено суперечить діям Партії регіонів, які були вчинені в недалекому минулому. Зокрема, депутати від Партії регіонів у свій час підтримали Закон про основи національної безпеки. Підпис лідера Партії регіонів Віктора Януковича стоїть під Універсалом національної єдності, складовою якого є зобов’язання підписантів виконувати закон про основи національної безпеки, кінцевою метою, стаття 6 і 8, якого визначають членство України в НАТО. Депутати від Партії регіонів голосували за постанову парламентських слухань з питань євроатлантичної інтеграції, в яких містилася рекомендація просуватися, інтенсифікувати співробітництво з НАТО. Я не бачу логіки. Заяви про неконституційність, які містяться в цій комунікації від Партії регіонів, не мають нічого спільного з дійсністю.

Бі-Бі-Сі: Але, мабуть, вони посилаються на положення Конституції, де сказано, що Україна – позаблокова держава.

Григорій Немиря: Знаєте, це тема, яка дебатується з багатьох... Нічого в Конституції немає такого, що б не дозволяло Україні виконувати закони України, зокрема Закон про основи національної безпеки. Уявіть собі, як міг би бути прийнятий закон і виконуватися, існувати довгий час, закон, який був прийнятий не після “помаранчевої революції”, а до, в 2003-му році, якщо б він суперечив Конституції.

Бі-Бі-Сі: Повертаючись до теми Бухарестського самміту НАТО, якими, на вашу думку, є шанси на те, що Україна все ж отримає бажаний приз – приєднання до плану дій?

Григорій Немиря: Ви знаєте, я є послідовний противник називання якихось дат, кінцевих, проміжних або якихось інших.

Бі-Бі-Сі: В даному випадку я кажу про шанси.

Григорій Немиря: ...Тим більше, прив’язки до Бухареста. Шанси існують, я не беруся сказати, як ці шанси зреалізуються. Але в будь-якому разі важливо не те, чи відбудеться приєднання в Бухаресті чи пізніше. Важливо спосіб, яким Україна артикулює своє бачення і національних інтересів, і способів їх досягнення. Повторюся, відповідальна влада, влада, яка підзвітна народу, приймаючи рішення на підставі Конституції, на підставі законів України, обов’язково (у цьому є консенсус в Україні) перш ніж постане питання про приєднання, порадитися з народом.

Бі-Бі-Сі: А тепер до теми євроінтеграції: вас не засмучує, що після стількох років, після переговорів, консультацій, конференцій, після усіх зусиль Україна навіть не отримала з боку ЄС визнання того, що й вона має право на європейську перспективу?

Григорій Немиря: Це є процес. Україна на шляху до європейської інтеграції, вона не на узбіччі, вона не стоїть, вона не сидить, вона іде цим шляхом. Це моя дуже важлива констатація. Якщо ми згадаємо таку країну, як Туреччина, вона має угоду про асоціацію з Європейсиким Союзом 63-го року. Туреччина, більш того, є членом НАТО, але ми знаємо, які важкі проблеми зараз вже після початку переговорів виникають між Туреччиною і стороною ЄС. Дуже важливо не просто чекати якогось сигналу, тому що сигналом може бути як ліхтар, який показує світло в кінці тунелю, так і світло автомобіля, який їде вам назустріч. Якщо чекати, а не йти і не орієнтуватися на місцевості, це є програшна позиція. Україна сповідує зараз виграшну позицію. Вона чітко визначає пріоритети, вона налаштована домовлятися з партнерами. Якщо є така ситуація, буде і прогрес.

Бі-Бі-Сі: До речі, про автомобілі, про які ви згадали: розширення Євросоюзу створює не лише можливості, а й певні проблеми для України, що ми зараз бачимо на польсько-українському кордоні. Пане Григорію, коли ця ситуація вирішиться?

Григорій Немиря: Якщо одним словом описати цю ситуацію, то це є сумісність, або несумісність в даному випадку графіків введення нових режимів і структури інфраструктури, яка просто не справляється з новою ситуацією. Є правовий шлях полегшення її, про який згадувалось в сюжеті, – це угода про малий прикордонний рух. Я можу сказати, що готується зараз зустріч у рамках робочого візиту прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, під час якої передбачається підписати цю угоду. Ми плануємо, що така зустріч вірогідно може відбутися на початку лютого, що суттєво врегулює наявні проблеми. Якщо говорити про проблему сумісності ще в одному вимірі, то це фактично сумісність України в багатьох інших галузях з тим, що ми називаємо сучасною Європою. От питання сумісності або несумісності - це є проблема не лише при перетині кордону. Це проблема і в стандартах, які все ще різні і не гармонізовані, це проблема і в стандартах діалогу влади й опозиції, і багато інших.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви думаєте, ці несумісності чи недоліки у сумісності поки що існують і наочно виявилися саме зараз з розширенням Шенгенської зони?

Григорій Немиря: Так, і є можливість скористатися, пришвидшити процес їх подолання, зокрема це Євро-2012.

Бі-Бі-Сі: Євро-2012 – є свого роду символом Європейської інтеграції. Але чи впорається Україна з його підготовкою, чи є тут загрози?

Григорій Немиря: Якщо Євро-2012 залишиться символом європейської інтеграції, не впорається. Якщо Євро-2012 стане інструментом європейської інтеграції – впорається. Про що йдеться? Йдеться про модернізацію інфраструктури – дороги, аеропорти, готелі, лікарні, стадіони...

Бі-Бі-Сі: Кажуть же, що відстаємо від графіку.

Григорій Немиря: Польські колеги говорять, що вони більше відстають, ніж ми, коли ми з ними зустрічаємося. Є організаційна формула, сформовано оргкомітет на чолі з прем’єр-міністром. Це дуже добра новина. І є питання планування. Зараз ми виходимо на процес планування і початку конкретних кроків.