1. Члени-країни НАТО глибоко шкодують з приводу того, що Російська Федерація продовжила реалізацію свого наміру і з 12 грудня 2007 року в односторонньому порядку призупинила виконання своїх зобов’язань за Договором про звичайні збройні сили в Європі.
2. Це особливо розчаровує, тому що, як зазначили 7 грудня у своєму комюніке міністри закордонних справ країн-членів НАТО, останні кілька місяців члени Альянсу інтенсивно працювали з іншими країнами-партнерами, що уклали цей Договір, і намагались у конструктивний спосіб вирішити ті питання, що непокоять Російську Федерацію. Країни-члени НАТО продовжують надавати найвищого значення режимові Договору зі звичайних збройних сил в Європі, включаючи усі його складові, та підкреслюють його стратегічну важливість як наріжного каменя євроатлантичної безпеки.
3. У цьому відношенні ми вели багатоплановий діалог для розв’язання усіх невирішених питань шляхом двосторонніх американо-російських контактів, в рамках Спільної консультативної групи у Відні, під час неофіційних зустрічей, що проводилися у містечку Бад Саароу, в Парижі та Мадриді, і зовсім недавно під час міністерського засідання Ради Росія-НАТО 7 грудня 2007 року. Цей діалог відкриває конструктивний шлях вперед на основі паралельного пакету дій, який підтримали усі члени Альянсу з тим, щоб розв’язати невирішені питання, які турбують усі держави, що є сторонами Договору, виконати решту зобов’язань, відображених у Заключному акті 1999 року про Звичайні збройні сили в Європі, з усіма його Додатками, включаючи й ті, що стосуються Республіки Молдови й Грузії, закласти основу для ратифікації Угоди про адаптацію усіма 30 державами, що є сторонами Договору, та забезпечити її повну реалізацію усіма державами-учасницями. Такий шлях вперед передбачає дотримання цілісності режиму Договору, з усіма його складовими, і враховує законні інтереси та проблемні питання усіх країн-партнерів за цим Договором. У цьому відношенні країни-члени Альянсу ще раз нагадують про параграфи 26 – 28 заключного комюніке засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО від 7 грудня 2007 року.
4. Мі відмічаємо, що призупинення Російською Федерацією своїх зобов’язань – це одностороння дія, яка не передбачена умовами Договору про Звичайні збройні сили в Європі. Цей крок не сприяє довгостроковій життєстійкості Договору, отже ми закликаємо Російську Федерацію відмінити своє рішення. Ми також відмічаємо, що Російська Федерація заявляла про свою відданість режиму Звичайних збройних сил в Європі, а також про те, що вона не має наміру наразі виходити з цього Договору. Країни-члени НАТО будуть уважно стежити за дотриманням Російською Федерацією своїх зобов’язань за цим Договором.
5. Країни-члени НАТО ще раз підтверджують своє право вдатися до будь-яких кроків, передбачених цим Договором та міжнародним правом. Водночас вони воліють вийти з цього глухого кута та зберегти ті здобутки, які несе у собі цей епохальний Договір. Ось чому вони вирішили на цьому етапі не реагувати аналогічним чином на політичне рішення Російської Федерації призупинити свої юридичні зобов’язання. Країни-члени НАТО і надалі продовжуватимуть виконувати свої зобов’язання, не обмежуючи свого права вдатися до будь-яких можливих дій у майбутньому. Як перший крок, коли на цьому тижні відбуватиметься річний обмін військовою інформацією про Звичайні збройні сили в Європі, країни-члени НАТО виконають свої зобов’язання.
6. Пропозиції країн-членів Альянсу щодо паралельних дій за невирішеними питаннями є конструктивними, розумними та спрямованими у перспективу. Країни-члени НАТО настійно закликають Російську Федерацію відгукнутися на ці зусилля, у тому числі шляхом повного виконання існуючих зобов’язань, та не вдаватися до подальших кроків, які б могли підірвати майбутнє режиму Звичайних збройних сил у Європі. Ми закликаємо російську владу попрацювати спільно з нами, щоб розв’язати невирішені проблемні питання усіх держав-учасниць цього Договору.
|