Польський прем”єр-міністр Белька дистанціювався від висловлювань Шмайдзинського з приводу виведення польських військ з Іраку протягом наступного року. Він наголосив, що не уповноважував міністра оборони робити подібні заяви, підкресливши, що Польща “відносно незабаром” визначиться щодо того, коли виводити війська з Іраку.

 Дискусію на цю тему він назвав непродуктивною, мовляв, подібні балачки та збирання підписів можуть піти на користь лише ”Аль-Каїді”. Останнє зауваження польського прем”єра стосується тієї обставини, що зараз дві польські опозиційні партії збирають підписи громадян, котрі невдоволені політикою польського уряду щодо Іраку. Президент Польщі Александр Кваснєвський спробував пом”якшити заяви міністра оборони:

”Шмайдзинський сказав журналістам те, що відображає предмет розмов як всередині польського уряду, так і з нашими партнерами по коаліції.”

Утім, Кваснєвський, як і Белька, ухилився від називання конкретних термінів виведення польських військ з Іраку. Опозиціонери розцінюють поспішні заяви міністра оборони як ”передвиборчу пропаганду” лівих. Наскільки реальною є дата, яку назвав Шмайдзінський, пов”язавши її з закінченням дії мандату ООН для повоєнного врегулювання в Іраку, розмірковує незалежний польський військовий аналітик Станіслав Козєй:

"Мені здається, що цей термін радше віртуальний, аніж реальний. Тому що мало правдоподібно, аби ситуація в Іраку до кінця 2005 року настільки стабілізувалася, що нова іракська влада – маємо надію, обрана в демократичних виборах – була б спроможна дати собі раду самотужки. Я особисто передбачаю, що нова влада Іраку звернеться до ООН з проханням про подальшу присутність міжнародних сил, у зв’язку з чим їхній мандат буде продовжено і після 2005-го року."

На питання про те, що спонукало міністра оборони заговорити про виведення військ з Іраку, Козєй зауважив:

”Не варто припускати, що це було наслідком стратегічного чи військового аналізу. На моє переконання, висловлювання міністра оборони стали реакцією на тиск з боку громадської думки в Польщі, причому емоційної громадської думки, яка таким чином реагує на загибель поляків в Іраку та інші труднощі, пов”язані з цією військовою місією. І це цілком зрозуміло. А наші політичні еліти, мені здається, просто не витримують тиску громадської думки. Вони не шукають і не представляють стратегічних аргументів, які ґрунтувалися б на аналізі національних стратегічних інтересів і розвитку міжнародної ситуації. Я вважаю, що таке поводження нашої влади не є найкращим методом вирішення стратегічних державних справ."

На думку експерта, найімовірніше, що до голосування у парламенті з питання довіри до уряду графік виведення польських військ не буде оголошено. Хоча те, що Бельку можуть зняти через іракську кампанію, малоймовірно. Шанси позапартійного глави уряду виграти друге голосування щодо питання довіри до його уряду в середині жовтня, експерти розцінюють як дуже високі.

Ставлення ж польських громадян до участі своїх солдатів в іракській кампанії є доволі суперечливим. З одного боку, поляки прихильно ставляться до США, і такої образливої критики американської політики, яка є дуже популярною в Західній Європі, у Польщі майже не чути. До того ж багато громадян дуже пишаються тим, що на світовій арені роль Варшави потужно зросла, і тішаться, що їхній уряд зміг протистояти наполяганням Берліна та Парижа. Водночас переважна більшість поляків не підтримує дії Буша в Іраку. Згідно з опитуваннями, майже дві третини населення не підтримують цю кампанію. І польський уряд не може не реагувати на це.

Нагадаємо, що під польським командуванням в Іраку перебуває міжнародний контингент, що налічує коло 8000 солдатів, з них близько 2 з половиною тисяч польських. За час іракської кампанії в Перській затоці загинуло 17 польських військових.