НОВИНИ

04.05.2007 | Уроки польської дипломатії
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

У суперечці з приводу Європейської конституції Польща демонструє небажання іти на компроміс. Ангела Меркель - федеральний канцлер Німеччини, що нині головує у ЄС, вважає, що настав час знову повернути Європейську конституцію до порядку денного. Вона хоче, щоб необхідні реформи було завершено до червня 2009 року – до нових виборів в Європарламент. Це дуже щільний графік - натякає президент Польщі Лех Качинський.








Президент Польщі Лех Качинський
Президент Польщі Лех Качинський


"До виборів у Європейський парламент у 2009 році текст угоди вже буди готовий, але його ще не буде ратифіковано. Є такі держави, як Німеччина, власне Ангела Меркель, які хочуть хоче усе зробити одразу. Це – добра ціль, але не реалістична."


Експерти говорять, їх не дивує, що польський президент досить песимістично ставиться до справи побудови спільного європейського дому. На їхню думку, подібне ставлення зумовлене браком необхідного політичного досвіду. Адже Лех Качинський та його брат-близнюк Ярослав – голова польського уряду - прийшли до влади лише у 2005 році. Говорить експерт з європейських питань Павел Свібода:


"Польща є членом ЄС лише 3 роки і їй ще потрібно вчитися тому, як ця організація функціонує. Нинішній польський уряд заробив свій політичний капітал, виступаючи проти конституційної угоди. Коли правляча партія “Право та справедливість” була в опозиції, вона набирала очки, демонструючи євроскептицизм. Деякі її члени були навіть проти того, щоб Польща приєдналася до ЄС. Саме тому ця партія відчуває себе зобов’язаною показати виборцям, що вона захищає польські національні інтереси."


Тож Варшава без особливого ентузіазму йде на компроміс з будь-яких питань і прагне до останнього відстоювати свої позиції. Прикладом цього є суперечка навколо берлінської декларації у травні цього року. Варшава будь за що хотіла, щоб у тексті документу було посилання на християнське коріння європейських країн. Втім, Ангелі Меркель не вдалося переконати країни-члени ЄС записати це до угоди. Марек Чіхорський – радник президента Польщі Леха Качинського з питань конституції, пояснює у чому полягала проблема:


“Я думаю, якщо б Польща головувала в ЄС, або, якщо б папа Римський був поляком, думаю наше питання було б вирішене позитивно. Але нині в ЄС головує Німеччина, понтифік - теж німець. І з’ясувалося, що втілити наш задум майже неможливо. Напевне це можна пояснити тим, що з німецького боку не було особливого ентузіазму з цього приводу."


Брати Качинські не довіряють Німеччині і приводів для цього в них є чимало. Втім, найголовнішу роль у цьому відіграв колишній німецький канцлер Гергард Шредер, який домовився з росіянами будувати нафтопровід в обхід Польщі. Поляків це розлютило - говорить експерт з європейських питань Павел Свібода:


"Дослідження польського уряду говорять про те, що Німеччина все більше і більше проводить політику сконцентрованості на собі  - на національному, двосторонньому та Європейському рівні. Це – не добрий аналіз, але це той аналіз, яким вони керуються. Я думаю, що “німецьке питання” є серйозною проблемою для польського уряду. Це – головна причина чому Польща виступає проти нової системи ухвалення рішень у ЄС, яка посилює позиції Берліна. Саме тому Польща намагається знайти вихід. Не стільки для того, щоб посилити власні позиції, скільки для того, щоб зменшити вплив Німеччини."


Водночас Німеччина все ще сподівається переконати Варшаву у тому, що насправді така позиція Берліна базується на реалістичному підході і очікує, що Польща буде більш гнучкою та готовою до компромісів. Так вважає колишній голова комітету з закордонних справ Європарламенту Елмар Брок. 


"Для мене у таких переговорах завжди є принцип – взяти та віддати. Це- принцип компромісу. Я цілком можу собі уявити, що ЄС  піде на поступки Польщі у тому чи іншому питанні. Можливо, що ми більше опікуватимемося питаннями енергетичної безпеки, у відповідь на занепокоєння Польщі з цього приводу."


Якщо ж Польща у відповідь не буде готова піти на поступки, і повністю заблокує переговори, це ознаменує нову еру для Європейського союзу – говорить Роберт Піхт професор Європейського коледжу, що розташований неподалік Варшави.


“У разі якщо виникне європейська криза. Справжня європейська криза, може постати питання – чи не варто винайти новий статус для тих країн, які не бажають бути частиною добре структурованого Європейського союзу. Якщо Польща хоче бути схожою на Норвегію чи Швейцарію...Я, звичайно сподіваюся, що цього не станеться. Але, якщо справді виникне така ситуація, коли всі згодні окрім певних країн, має бути  знайдено якийсь вихід.”


За словами депутата Європарламенту від Польщі Броніслава Геремека, можна зрозуміти, якщо країни-ентузіасти, які прагнуть більшої політичної інтеграції, забажають створити окрему групу. Втім, це буде доволі невтішний розвиток подій. 


"Я би хотів, щоб Польща була повноправним членом Європейського Союзу. Завжди. Але я розумію, якою є нині ситуація. Якщо нині є непорозуміння у блоці з 27 країн, не можна заважати іншим державам рухатися вперед."


Броніслав Геремек сподівається, що у Польщі переможуть про-європейські настрої. Адже нині за даними соціологічного дослідження Eurobarometer, шість з 10 поляків підтримують ідею спільної конституції.


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект