Один із лідерів української опозиції Юлія Тимошенко виступила зі статтею під назвою «Стримати Росію» у впливовому американському журналі “Foreign Affairs”. Цю статтю Росія різко скритикувала ще до її виходу.

 
Обкладинка числа журналу
“Foreign Affairs”
зі статтею Юлії Тимошенко
«Стримати Росію»
(foreignaffairs.org)
Американський журнал “Foreign Affairs” («Закордонна політика») набув впливовості у Вашингтоні після публікації в ньому статті під псевдонімом «Екс». У цій статті невідомий автор, який згодом виявився американським дипломатом Джорджем Кеннаном, запропонував новий підхід у відносинах із Радянським Союзом. Він стверджував, що відповіддю експансіоністській політиці Йосипа Сталіна повинно бути стримування радянського впливу у кожному регіоні, куди він був спрямований. Ця політика під назвою «Доктрина стримування» стала основою стратегії США щодо Радянського Союзу.

Через понад 60 років після публікації статті Кеннана у журналі “Foreign Affairs” до його ідей повертається вже український політик Юлія Тимошенко. У своїй статті, опублікованій в останньому числі журналу за травень — червень цього року, вона пише, що хоча часи холодної війни й минули, нова Росія знову хоче відновити політичний контроль над сусідніми державами, а тому політика стримування Москви знову стає актуальною.

Росія — «дволикий Янус»

На початку статті Тимошенко порівнює Росію з дволиким Янусом: із одного боку її економіка швидко зростає, суспільство стає заможнішим і впевненішим у майбутньому, а з Кремлем знову починають рахуватися у світі.

Водночас, як зауважує Тимошенко, після кожного кроку вперед Росія робить і крок назад. Український політик, зокрема, згадує про збільшення державної присутності в економіці, обмеження політичних свобод, високий рівень корупції та значну роль спецслужб.

На її думку, високі ціни на енергоносії не лише підтримують російську економіку, але дозволяють Кремлеві кинути стратегічний виклик своїм сусідам. Тимошенко відзначає, що сьогоднішній експансіонізм Москви став наслідком і помилок Заходу, який у 1990-ті роки з байдужістю ставився до Росії.

Тимошенко закликає до спільної політики щодо Росії — протидії її зовнішній експансії

Тепер Юлія Тимошенко закликає західних лідерів терміново виробити спільну політику щодо Росії, яка стає дедалі могутнішим міжнародним гравцем. У своїй статті Тимошенко порівнює зволікання у розробці такої політики з умиротворенням європейцями нацистської Німеччини у 1930-ті роки.

На її думку, Захід повинен зосередитися не стільки на заохоченні реформ усередині Росії, скільки на протидії її зовнішній експансії. Для цього Тимошенко закликає західні держави допомогти сусідам Росії зміцнити свою незалежність, не сприймати Москву як імперський центр та домовитися про спільну енергетичну політику.

Однією з цілей західних держав, на думку українського політика, повинна бути ліквідація монополії «Ґазпрому» на російському газовому ринку. Тимошенко прогнозує кризу у видобутку російського газу у разі, якщо держава збереже свою монополію у цій сфері.

Наприкінці статті Юлія Тимошенко робить висновок, що минула окупація України Росією не перешкоджатиме їхнім плідним відносинам у майбутньому. Свідченням цього, на її думку, можуть бути відносини між Францією та Німеччиною.

Однак, як наголошує український політик, Росія повинна спочатку відмовитися від спроб встановити контроль над Україною. А Захід, на її думку, повинен жорсткіше стримувати зазіхання Кремля.

Кремль не згоден, що його зазіхання треба стримувати

Примітно, що Кремль різко відповів на цю статтю ще до її публікації. У департаменті інформації і преси МЗС Росії статтю назвали «різновидом антиросійського маніфесту, намаганням знову провести лінії розподілу в Європі й повернути світ принаймні до атмосфери „холодної війни“».

Як стверджує російське дипломатичне відомство, у статті «пробивається бажання заробляти на життя на розколі Європи, на намаганнях облаштувати територію вздовж західних кордонів Росії як прифронтову зону».

При цьому автори коментаря не приховують думки, що автором статті була не Юлія Тимошенко. «Стаття підтверджує актуальність заклику Президента Російської Федерації Владіміра Путіна в його мюнхенській промові до серйозної й відвертої розмови. При цьому російський керівник зробив це прямо й відверто, тоді як тим, хто ховається за замовною статтею Юлії Тимошенко, забракло мужності вчинити так само гідно», — мовиться в офіційному коментарі.