Більш як сорок років прагне Туреччина стати повноправним членом спочатку Європейської економічної спільноти, а тепер - Європейського Союзу. Останнім часом вона все активніше припасовує своє законодавсто до норм європейських демократичних суспільств. І яким же ж було здивування, чи, сказати б, обурення європейської громадськості, коли прем»єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виступив з ініціативою поновити в карному кодексі статтю про подружню зраду. А коли звідусіль почулися вигуки нерозуміння, турецький прем»єр заговорив про втручання у внутрішні справи своєї країни. Ось яку думку має з цього приводу депутат Європейського парламенту від німецьких «зелених» Клаудіа Рот:

«Сюрреалістичною, неприйнятною була пропозиція Ердогана записати подружню зраду до карного кодексу і при цьому заборонити будь-кому втручатися в так звані «внутрішні справи» Туреччини. Мені здається, що Ердоган порушив дуже серйозну проблему, і тому він мав очікувати відповідної реакції. По-перше, якщо йдеться про цінності, якщо йдеться про реформу кримінального права, коли йдеться про демократизацію, тоді не можна говорити про «внутрішні справи», а повинен створюватися і оберігатися спільний фундамент».

Старе турецьке кримінальне право було списане в італійських фашистів 20-х років. З того часу його багато разів міняли, дописували і переписували, але все одно воно не лише не пасувало до сучасності, а й не було позбавлене протиріч у самому собі. Ось що говорить турецький правозахисник Хаккі Кейлю:

«У центрі старого законодавства стояла держава. Воно обмежувало права людини, щоб захистити державу. Нині в центрі права стоятиме людина, її свободи, її життя».

Окрім того, катування вже не є дрібною провиною, а карається позбавленням волі до 15 років. Легше буде притягти до відповідальності й поліцейського, який без причини гамселить демонстрантів. Хоча в новому законодавстві залишилися і такі речі як «образа турецтва» – до трьох років позбавлення волі, чи «дії проти національних інтересів» – до 9 років ув»язнення.

Але в цілому нове законодавство дихає новизною. Колись стаття про розпалювання міжнаціональної ворожнечі застосовувалася як кийок проти політичних противників. Нову статтю міністр юстиції Джеміль Чічек списав у Сполучених Штатів Америки.

«Сподіваюся, що Туреччина тепер буде вільною країною. І що тепер не буде жодної необхідності застосовувати цю статтю, щоб кожен сам міг вільно висловлювати свої переконання».

Найбільші дискусії викликало статеве право. Відтепер велика за обсягом стаття має захищати від дискримінації гомосексуалістів, зґвалтування каратиметься і всередині подружжя, жоден учитель не може змусити дівчинку пройти тест на цнотливість. Убивство дівчини, яку запідозрено в легковажній поведінці, щоб врятувати так звану «честь родини», буде каратися так само як і вбивство з корисних міркувань. І ґвалтівнику тепер не допоможе згода одружитися із зґвалтованою ним дівчиною.

Однак, дискусія про подружню зраду показала, що суспільна реальність у Туреччині відстає від нового права на роки. Рештки цієї турецької реальності можна знайти і в новому праві: стаття про «непристойність» практично розв»язує руки суддям, а статеві відносини між юнаком та дівчиною аж до 17 років включно залишаються злочином. Соціолог Пинаж Ількараджан говорить:

«Замість того, щоб пояснити молодим людям, як зробити їхнє статеве життя приємним і безпечним, держава хоче вказати їм за допомогою поліції, покарань і в»язниці, як їм треба поводитися в статевих питаннях».

Хоча, варто сказати, що жіночі спілки в Туреччині виходять з того, що ця стаття матиме радше не практичний, а символічний характер. Нове законодавство стане чинним 2006 року.