НОВИНИ

14.02.2007 | Критична маса реформ
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Новий голова комітету Європарламенту з закордонних справ Яцек Сариуш-Вольський, який перебуває на своїй посаді лише два тижні, не приховує, що ставиться до України із особливою симпатією. Про те, якими він бачить відносини Києва та Брюсселя, а також про те, яким буде майбутнє Євросоюзу Яцек Сариуш-Вольський розповів в інтерв’ю “Німецькій хвилі”.


Європарламент у Страсбурзі


Яцеку Сариуш-Вольському не довелося переїжджати у новий кабінет. Новообраний голова комітету з закордонних справ Європарламенту залишився у тому, який йому виділили  2 роки тому, коли  Сариуш-Вольський став керівником найбільшої фракції – Європейської народної партії. Обидві посади депутата від Польщі - минула й нинішня -  передбачають офіс однакового розміру, втім різного роду відповідальність. Нинішня - дипломатична роль Сариуш-Вольського зумовлює і більшу дипломатичність у висловлюваннях. 


Пане Вольський, опоненти, які виступали проти вашого обрання  головою Комітету з закордонних справ Європарламенту, серед ваших недоліків називали надто поблажливе ставлення до України. Зокрема, те, що ви підтримуєте ідею майбутнього членства України в ЄС. Як ви до цього ставитися?


“Я не хочу заперечувати, що виступаю за те, щоб Україну наблизити до ЄС настільки, наскільки це можливо. У минулому я активно працював над цим. До того ж у майбутньому в другій половині цього легіслативного періоду в Європарламенті відбудеться багато чого, що стосується України. Оскільки нині вже є мандат на укладання нової угоди про партнерство та співробітництво з Україною. Єврокомісія звітуватиме перед парламентом та комітетом з закордонних справ щодо прогресу, досягнутого у цих переговорах. І потім – про результат переговорів. Тож я з нетерпінням чекаю, коли Україна знову з’явиться у моєму  порядку денному.”


Чи ви плануєте підтримувати Україну на її шляху до членства в ЄС?


“Для України нині важливо, та й для Євросоюзу, тепер в результаті переговорів отримати дуже цілісну угоду. Угоду про партнерство та співпрацю нового покоління, щоб її зміст був настільки всеохоплюючим, наскільки це можливо, включаючи створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, пропонуючи багато економічних та політичних зв’язків, передбачаючи також зміни в самій Україні, зокрема реформи у правовому секторі. А далі побачимо, далі побачимо.”


Як ви ставитися до того, що багато європейських політиків радше хочуть бачити у ЄС Туреччину, а не Україну, відзначаючи, що остання є менш європейською.


“Ніхто так не говорить. Йдеться про те, що Туреччина більше просунулася на шляху до членства у Євросоюзі у тому сенсі, що рішення про її статус-кандидата було ухвалено багато років тому. Переговори вже почалися. Є проблеми. Але історична еволюція була зовсім іншою. Туреччина це так би мовити – стара справа, а Україна – нова. Це – лише єдина різниця. Але ніхто не говорить, що Україна є менш європейською, ніж Туреччина. Я особисто вважаю, що – навпаки.”


Європейському союзу час від часу закидають політику подвійних стандартів. Зокрема, стосовно прийому нових членів до ЄС. Не вважаєте ви, що така позиція має підстави? Приміром Болгарія та Румунія ще й досі не виконали всі вимоги ЄС.


“Вони виконали! Якби не виконали, їх би не прийняли. Але, як і завжди було у минулому, нові члени до моменту вступу ніколи не мали відповідати стандартам Євросоюзу на усі 100 відсотків. Деякі з вимог  залишали, щоб потім виконати їх протягом “перехідного періоду”. В деяких випадках – більше, в деяких – менше. Остаточне рішення ухвалює  Європейська комісія та Європейська рада – чи країни достатньо підготувалися, щоб стати членом ЄС. Моя країна (Польща), коли її приймали до ЄС, теж не виконала 100 відсотків усіх необхідних вимог. Це - поширена практика. Країна має виконати так звану “критичну масу” вимог.”


Так, але у звіті Єврокомісії, зокрема, зазначалося, що в Болгарії не вдалося побороти корупцію. Тобто, держава може залишатися корумпованою і стати членом ЄС?


“Ви завжди намагаєтеся зробити речі простіше, ніж вони є насправді. Болгарія взяла на себе дуже серйозні зобов’язання, щоб реорганізувати боротьбу із корупцією в судочинстві. За цим пильно спостерігає ЄС. Я впевнений, що Болгарія виконає цей критерій.”


Як ви вважаєте, які країни стануть наступними членами ЄС? Як виглядатиме Євросоюз у майбутньому?


“Упродовж наступних 10 років єдиним новим членом, якого я можу явити – буде Хорватія, дивлячись з сьогоднішньої перспективи. Західні Балкани розглядаються сьогодні Євросоюзом як такі, де країни мають європейську перспективу. Але потрібно зважати на дуже нестабільну ситуацію там. Тож, я думаю, що за 10 років ЄС виглядатиме більш-менш так само, як і сьогодні”.


Наприкінці розмови, Яцек Сариуш-Вольський порадив Україні  сумлінно виконувати усі вимоги Євросоюзу. Адже якщо Київ стане “взірцевим” партнером, і відповідатиме усім критеріям, Брюссель можливо і перекваліфікує Україну з держави-сусіда на державу-кандидата.



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект