Іще один крок на шляху до визначення майбутнього статусу сербського краю Косова зробили у п’ятницю. І хоч нічого ще остаточно не вирішено, однак пропозиції вже передали і реакція на них також надійшла.

Посланець ООН Мартті Ахтісаарі представив у Відні свої рекомендації щодо Косова. Подробиці документа не оприлюднюють, однак деякі деталі все ж відомі, як і те, що з пропозиціями Ахтісаарі не погоджується Росія — одна з шести країн контактної групи щодо Косова і постійний член Ради безпеки ООН із правом вето.

Окрім Росії, до контактної групи, яка цього дня слухала пропозиції Ахтісаарі, належать Велика Британія, Німеччина, Італія, Франція та Сполучені Штати. Ці країни підтримали нові пропозиції посланця ООН.

Росія ж вважає, що, поки у Сербії не сформований уряд, розглядати пропозицію про майбутній статус Косова немає сенсу.

Крім того, Росія й раніше вже давала зрозуміти, що не підтримуватиме у Раді Безпеки ті документи, які офіційний Белград вважає неприйнятними.

А Белград зі свого боку вже заявляв, що не підтримає жодної пропозиції, яка передбачала б цілковиту незалежність Косова (як на цьому наполягає албанська більшість населення краю). Якби Косово отримало незалежність, Сербія втратила б 15% своєї території.

Деталі не розголошують

Власне, тривалі розбіжності між сторонами і наштовхнули посланця ООН на нові рекомендації, деталі яких поки що не відомі.

Напередодні Мартті Ахтіссаарі пояснив лише: «Моя пропозиція бере до уваги результати переговорів. І оскільки сторони не досягли ніякої домовленості, я запропонував вихід, який, на мою думку, буде справедливим і збалансованим. Мій план щодо врегулювання зосереджується особливо на захисті прав меншин. Це забезпечить підвалини демократичного і багатоетнічного Косова, в якому права та інтереси всіх членів будуть чітко гарантовані і захищатимуться інституціями, які базовані на верховенстві права».

Ахтісаарі не уточнив, чи буде Косово незалежним. Він, за офіційною версією, підтримує деяку форму «обмеженої державності для Косова». Наразі Косово офіційно є складовою частиною Сербії, хоча від 1999 року перебуває під управлінням тимчасової адміністрації ООН.

Також посланець ООН натякнув цього тижня: «Ця пропозиція змушує зберегти вагому міжнародну цивільну й військову присутність у рамках широкої майбутньої міжнародної участі в долі Косова».

Коли Росія проти, то НАТО — за

Хоча деталі документа не відомі, однак про нього говорили і його підтримали у п’ятницю в Брюсселі міністри закордонних справ країн НАТО. Речник Пічнічноатлантичного союзу Джеймз Апатурай повідомив журналістам: «Міністри НАТО не обговорювали особливостей пропозиції Ахтісаарі. Вони тільки висловили загальну і, я б сказав, одностайну підтримку того, що міститься у пропозиції. Вони всі, звичайно, знають, що там, але не було ніякого обговорення деталей».

Світло на цей документ проллється 2 лютого, коли його представлять делегаціям Сербії та косовським албанцям. І тоді, за словами посланця ООН Марті Ахтісаарі, й почнеться найважча стадія цього довгого процесу.