НОВИНИ

28.12.2006 | Зовнішня політика ЄС: підсумки року
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Дискусія навколо можливостей подальшого розширення ЄС і майбутнього відносин з Туреччиною та Росією – ці теми належали до головних зовнішньополітичних питань, які турбували Європейський Союз упродовж року, що минає.




Дві найскладніші для Євросоюзу зовнішньополітичні теми – стан переговорів про вступ Туреччини до ЄС та відносини з Росією – набули свого кульмінаційного розвитку наприкінці цього року. Утім, питання про невизнання кандидатом на вступ до ЄС Туреччиною члена ЄС Кіпру непокоїло спільноту упродовж усього 2006-го. Вихід із цієї складної ситуації знайти так і не вдалося. Результат – кілька тижнів тому міністри закордонних справ країн ЄС вирішили призупинити переговори про вступ Туреччини до Європейського Союзу одразу за кількома пунктами. Від цього постраждали відносини між Брюсселем і Анкарою, майбутнє яких на разі важко спрогнозувати.


Щоправда, ЄС цього року ще раз підкреслив свою стратегічну мету – прийняти до спільноти і Туреччину, і всі балканські країни. За умови, що інтеграційна спроможність Євросоюзу відіграватиме у питанні розширення дедалі більшу роль. Улітку Європейський союз широко відкрив свої двері для Болгарії та Румунії, які мають переступити поріг спільноти 1 січня наступного року. Обидві країни стануть членами ЄС попри численні недоліки у провадженні реформ упродовж десяти років підготовки до вступу в ЄС. Щодо майбутньої стратегії розширення Євросоюзу канцлер Австрії, яка головувала в ЄС у першому півріччі 2006-го року, Вольфганг Шюссель заявив:


„Ми не повинні легковажити з наступними розширеннями. Вони можливі, безсумнівно. Двері залишаються відчиненими, як зазначено в численних рішеннях. Але спроможність ЄС приймати нових членів буде одним з головних питань на порядку денному спільноти в майбутньому. Ми не повинні перевантажувати Європу”.



Україна: питання про вступ до ЄС не стоїть


Україна отримала на свою адресу цього року кілька однозначних відмов щодо перспективи її членства у Європейському союзі. Києву, як і раніше, пропонується поглиблена співпраця в рамках політики сусідства ЄС. Загалом же, як заявляла єврокомісар із зовнішньополітичних питань Беніта Ферраро-Вальднер:


„Питання про членство на разі взагалі навіть не пропонується до дискусії. Це не означає, що така ситуація залишиться навічно. Але на даний момент членство України не є темою для Євросоюзу”.


Не виключено, що Європейський Союз вже незабаром може розпочати з Україною переговори про зону вільної торгівлі. Умовою є вступ Києва до Світової організації торгівлі. Після ухвалення в Україні всіх необхідних законів цей крок стає дедалі реальнішим.


Відносини з Росією в контексті енергетики


Особлива увага Європейського Союзу була прикута до України на початку цього року. Але ця увага не була пов’язана з європейськими перспективами України. У ЄС з великим занепокоєнням спостерігали за розвитком газового конфлікту між Києвом та Москвою. Ця проблема унаочнила для Брюсселя, наскільки небезпечною є велика залежність спільноти від поставок російських енергоносіїв. В результаті дискусії з цього питання було вирішено ухвалити так звану Стратегію енергетичної безпеки. Переговори з Росією однак було перервано через позицію Польщі, яка наклала на них своє вето через невирішену двосторонню суперечку з Москвою. Російський президент Володимир Путін все ж відвідав саміт ЄС у Фінляндії, але загалом відносини між Росією та Євросоюзом залишаються дуже складними. Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу робить у цьому конфлікті ставку на компроміс:


„ Ми гадаємо, що правильний шлях розвитку відносин з Росією має ґрунтуватися на діалозі. Інколи цей діалог розвивається дуже складно, це правда. Ми повинні говорити як про позитивні, так і про негативні речі й намагатися розв’язувати проблеми з точки зору співпраці”.


Цього року Європейський Союз піддав критиці блокаду Грузії, яку заподіяла Росія і висунув вимоги неупереджено розслідувати явно політично вмотивовані убивства журналістів і критиків російського уряду. З європейського боку також висловлювався протест з приводу утисків західних енергетичних фірм у Росії та використання енергетичних важелів як засобу політичного тиску.


Складні відносини Європейського союзу з Росією після нині головуючої в ЄС Фінляндії намагатиметься поліпшити в перші шість місяців 2007-го Німеччина. Саме це питання Берлін розглядає як один із зовнішньополітичних пунктів свого головування в Євросоюзі.


 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект