Експерти шведського уряду днями опрацювали стратегію, спрямовану на допомогу Швеції унеможливити прокладку Північно-Європейського газопроводу дном Балтійського моря з Росії до Німеччини. Ця нова газова гілка має пролягти неподалік шведського узбережжя.

Роберт Ларссон: газопровід може підштовхнути Швецію до НАТО

Бі-Бі-Сі запитала провідного експерта в Шведській Оборонній Дослідницькій Агенції Роберта Ларссона, як Стокгольм назагал ставиться до проекту Північно-Європейського газопроводу?

Бі-Бі-Сі: Яке загалом ставлення в Швеції до проекту побудови Північно-Європейського газопроводу?

Роберт Ларссон: Наразі уряд не виробив ще офіційної позиції. Але більшість депутатів парламенту і інших політиків, які робили заяви з цього приводу пресі, як виглядає, мають дуже скептичне ставлення до проекту. Що ж стосується населення Швеції -- особливо тих острівних шведів, які живуть на Ґотланді, то вони проти, бо газопровід проляже дуже близько до їхнього острова.

Бі-Бі-Сі: А в чому полягає стурбованість? Це захист довкілля чи що?

Роберт Ларссон: Насамперед міркування про навколишнє середовище, але також і безпека, і політична стурбованість. Також є питання, чи постане ризик мілітаризації регіону Балтійського моря. Також існує питання прозорості деяких компаній і самого Газпрому, які беруть участь у компанії "Північний Потік".

Бі-Бі-Сі: Але яким чином реалізація проекту побудови Північно-Європейського газопроводу може вплинути на мілітаризацію регіону Балтійського моря?

Газопровід підштовхне країну в НАТО?

Роберт Ларссон: Оскільки практикою російського військово-морського флоту став захист економічних інтересів -- а це ми, наприклад, бачили у Каспійському морі, існує ризик того, що ми побачимо збільшення активності військового флоту Росії в Балтійському морі протягом наступних десятиліть. Це, ймовірно, посилить мілітаризацію балтійського регіону -- особливо коли будуть збудовані платформи уздовж маршруту газопроводу з російським персоналом на них. І це буде підставою для активної присутності військово-морських сил Росії на Балтиці -- і це буде простягатися впритул до шведських територіальних вод.

Бі-Бі-Сі: Чи може це підштовхнути Швецію, -- а також, імовірно, Фінляндію, поблизу узбережжя якої також проляже газопровід, до того, аби подумати про можливе членство в НАТО?

Роберт Ларссон: Я не передбачаю такого розвитку подій у найближчому майбутньому. Як ситуація буде розвиватися у майбутньому -- невідомо. Особливо взявши до уваги те, що Північно-Європейський газопровід працюватиме 50 років. З огляду на те, якою буде військово-морська активність (Росії) в регіоні і який уряд буде при владі у Швеції -- нічого не можна виключати.

Бі-Бі-Сі: Стокгольм, як заявили нещодавно радники шведського уряду, не може відвернути побудови газопроводу, але може не дати згоди на спорудження допоміжної технічної платформи поблизу свого узбережжя... Чи це реальний сценарій?

Роберт Ларссон: Так. Як виглядає, юридичне поле для побудови газопровду дуже обмежене. В той же час юридичний простір для того, аби відвернути побудову платформи є набагато більшим. Тому з боку шведської сторони будуть обґрунтовані вимоги, щоб усі потенційні проблеми були уважно вирішені, коли реально постане тема побудови газопроводу і платформи.

Бі-Бі-Сі: Окрім власне шведської стурбованісті Північно-Європейським газопровдом, чи розуміє Стокгольм занепокоєння цим проектом, що існує в Польщі, балтійських країнах, а також до певної міри в Україні та Білорусі, території яких омине ця нова газова гілка?

Роберт Ларссон: Так. Є певне розуміння серед політиків та всередині державних структур. Але, гадаю, більшість шведського населення не знає про думку, яка існує в країнах Балтійського моря -- Естонії, Латвії, Литві та Польщі, наприклад. І оскільки цей проект розділяє балтійські країни на два табори, то цікаво буде подивитися на посилену публічну дискусію, в яку вступлять країни Балтії та Польща, які захочуть подати більше аргументів на користь своєї позиції. І це може більше вплинути на громадську думку в Швеції.