НОВИНИ

14.12.2006 | Cтокгольм проти нової труби
Джерело - Українська служба ВВС

Експерти шведського уряду днями опрацювали стратегію, спрямовану на допомогу Швеції унеможливити прокладку Північно-Європейського газопроводу дном Балтійського моря з Росії до Німеччини. Ця нова газова гілка має пролягти неподалік шведського узбережжя.

Ларссон
Роберт Ларссон: газопровід може підштовхнути Швецію до НАТО


Експерти в Стокгольмі кажуть, що проект не несе Швеції жодних дивідендів, але матиме "значний негативний вплив".

Бі-Бі-Сі запитала провідного експерта в Шведській Оборонній Дослідницькій Агенції Роберта Ларссона, як Стокгольм назагал ставиться до проекту Північно-Європейського газопроводу?

Бі-Бі-Сі: Яке загалом ставлення в Швеції до проекту побудови Північно-Європейського газопроводу?

Роберт Ларссон: Наразі уряд не виробив ще офіційної позиції. Але більшість депутатів парламенту і інших політиків, які робили заяви з цього приводу пресі, як виглядає, мають дуже скептичне ставлення до проекту. Що ж стосується населення Швеції -- особливо тих острівних шведів, які живуть на Ґотланді, то вони проти, бо газопровід проляже дуже близько до їхнього острова.

Бі-Бі-Сі: А в чому полягає стурбованість? Це захист довкілля чи що?

Роберт Ларссон: Насамперед міркування про навколишнє середовище, але також і безпека, і політична стурбованість. Також є питання, чи постане ризик мілітаризації регіону Балтійського моря. Також існує питання прозорості деяких компаній і самого Газпрому, які беруть участь у компанії "Північний Потік".

Бі-Бі-Сі: Але яким чином реалізація проекту побудови Північно-Європейського газопроводу може вплинути на мілітаризацію регіону Балтійського моря?

Газопровід підштовхне країну в НАТО?

Роберт Ларссон: Оскільки практикою російського військово-морського флоту став захист економічних інтересів -- а це ми, наприклад, бачили у Каспійському морі, існує ризик того, що ми побачимо збільшення активності військового флоту Росії в Балтійському морі протягом наступних десятиліть. Це, ймовірно, посилить мілітаризацію балтійського регіону -- особливо коли будуть збудовані платформи уздовж маршруту газопроводу з російським персоналом на них. І це буде підставою для активної присутності військово-морських сил Росії на Балтиці -- і це буде простягатися впритул до шведських територіальних вод.

Бі-Бі-Сі: Чи може це підштовхнути Швецію, -- а також, імовірно, Фінляндію, поблизу узбережжя якої також проляже газопровід, до того, аби подумати про можливе членство в НАТО?

Роберт Ларссон: Я не передбачаю такого розвитку подій у найближчому майбутньому. Як ситуація буде розвиватися у майбутньому -- невідомо. Особливо взявши до уваги те, що Північно-Європейський газопровід працюватиме 50 років. З огляду на те, якою буде військово-морська активність (Росії) в регіоні і який уряд буде при владі у Швеції -- нічого не можна виключати.

Бі-Бі-Сі: Стокгольм, як заявили нещодавно радники шведського уряду, не може відвернути побудови газопроводу, але може не дати згоди на спорудження допоміжної технічної платформи поблизу свого узбережжя... Чи це реальний сценарій?

Роберт Ларссон: Так. Як виглядає, юридичне поле для побудови газопровду дуже обмежене. В той же час юридичний простір для того, аби відвернути побудову платформи є набагато більшим. Тому з боку шведської сторони будуть обґрунтовані вимоги, щоб усі потенційні проблеми були уважно вирішені, коли реально постане тема побудови газопроводу і платформи.

Бі-Бі-Сі: Окрім власне шведської стурбованісті Північно-Європейським газопровдом, чи розуміє Стокгольм занепокоєння цим проектом, що існує в Польщі, балтійських країнах, а також до певної міри в Україні та Білорусі, території яких омине ця нова газова гілка?

Роберт Ларссон: Так. Є певне розуміння серед політиків та всередині державних структур. Але, гадаю, більшість шведського населення не знає про думку, яка існує в країнах Балтійського моря -- Естонії, Латвії, Литві та Польщі, наприклад. І оскільки цей проект розділяє балтійські країни на два табори, то цікаво буде подивитися на посилену публічну дискусію, в яку вступлять країни Балтії та Польща, які захочуть подати більше аргументів на користь своєї позиції. І це може більше вплинути на громадську думку в Швеції.

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект