Румунія подала позов до Міжнародного суду на Україну, скаржачись на безрезультатність двосторонніх румунсько-українських переговорів про водні кордони у Чорному морі, які почались 1998 року.
 
Судді Міжнародного суду в Гаазі розв'язуватимуть суперечку між Бухарестом і Києвом?

"Рішення Румунії подати позов до Міжнародного суду на Україну спричинене відсутністю перспективи у двосторонніх румунсько-українських переговорах, які почались у 1998 році - і дотепер мали місце 24 раунди переговорів без істотного прогресу" - заявила речниця уряду Румунії Деспіна Нягоє. "Шанси вирішити цю проблему на двосторонньому рівні є мінімальними, за умов коли українська сторона підтримує варіант делімітації, що не має підстав у міжнародному праві і який може призвести до абсолютно несправедливого результату для Румунії".

Питання морського простору

Деспіна Нягоє сказала також, що у четвер були надіслані і двосторонні румунсько-українські документи, які встановлюють юрисдикцію Міжнародного суду в розгляді питання делімітації морського простору двох країн:

"Румунський уряд переконаний в тому, що рішення Міжнародного суду буде справедливим і відповідним до міжнародного права".

 
Острів Зміїний - його юридичний статус є головною проблемою румунсько-української делімітації в Чорному морі

За офіційною позицією Бухареста, Румунія прийняла це рішення після того як минулого тижня безрезультатно завершився 24 раунд румунсько-українських переговорів.

Але рішення Румунії було спричинене і останніми еволюціями у двосторонніх стосунках, зокема після того, як Україна почала будувати у своїй частині дельти Дунаю глибоководний судноплавний канал, нехтуючи позицією Румунії та Європи взагалі.

Минулими днями міністр закордонних справ Румунії Мірча Джоане заявляв, що Бухарест вирішив подати позов на Україну до Міжнародного суду, оскільки переконався, що не має серйозного партнера по переговорах.

Головною проблемою в делімітаціії континентального шельфу та виключних економічних зон України та Румунії в Чорному морі є юридичний статус острова Зміїного, який Україна вважає островом з правом на власні териториальні води, а Румунія називає скелєю, без цього права.

Питання делімітаціії континентального шельфу та виключних економічних зон залишилось невирішеним з 1997 року, коли був підписаний базовий політичний договір між Румунією та Україною.