Введення квотування зерна суперечить прагненню України стати членом Світової організації торгівлі .

Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловили Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Вільям ТЕЙЛОР, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Райхард ШЕФЕРС і Надзвичайний і Повноважний Посол Нідерландів в Україні Рон КЕЛЛЕР на спільній прес-конференції.

Зокрема, Р.ШЕФЕРС повідомив, що стривожений подібним рішенням уряду України і вважає, що для введення обмежень на експорт зерна не було підстав. При цьому він відзначив, що навіть якби була необхідність у такому кроці, спочатку потрібно було провести консультації і, можливо, визначити перехідний період.

Він наголосив, що уряд України, аргументуючи своє рішення, заявляв про необхідність забезпечення достатніх внутрішніх запасів зерна і збереження низьких цін на хлібобулочні вироби. Водночас, обмеження експорту торкнулися здебільшого фуражного зерна.

Р.ШЕФЕРС відзначив, що компанії (зернотрейдери) інвестували в українську економіку значні обсяги коштів, але із введенням обмежень на експорт зерна їх довіра може бути підірвана.

Зі свого боку, В.ТЕЙЛОР сказав, що повністю погоджується з німецьким колегою і вважає, що уряд України міг врегулювати ситуацію на зерновому ринку і ринковими методами.

Він також відзначив, що на сьогодні так і не вдалося одержати достовірної інформації про обсяги запасів зерна в українських зерносховищах, і відповідно, оцінити виправданість введення квот на експорт зерна. При цьому В.ТЕЙЛОР відзначив, що доки таку інформацію шукатимуть, зернотрейдери зазнаватимуть збитків у величезних розмірах, а інвестиційний клімат в Україні погіршуватиметься, «і інвестори замислюватимуться про доцільність інвестування в Україну».

Посол Нідерландів в Україні Р.КЕЛЛЕР наголосив, що введення вищезгаданих обмежень зачіпає інтереси не лише зернотрейдерів, а й має негативний вплив на бізнес-клімат в Україні в цілому.

Відповідаючи на питання журналістів про вірогідність введення проти України санкцій у зв`язку з квотуванням експорту українського зерна, посол США сказав: «Наскільки я знаю, на сьогодні не йдеться про будь-які санкції».

Відповідаючи на питання про вплив введених Україною обмежень на процес її вступу до СОТ, Р.ШЕФЕРС повідомив, що дане питання не стосується правил вступу до СОТ і тим самим безпосередньо впливати на входження України до даної організації не може. Проте він додав, що до ухвалення України до СОТ пройде чимало переговорів, і рішення уряду України щодо експорту зерна «матиме на них аж ніяк не позитивний вплив», тим паче, що переконливих аргументів на користь введення квотування зерна Україна так і не надала.

У свою чергу Р.КЕЛЛЕР наголосив, що заява про те, що даний крок прийнятий щоб уникнути підвищення цін на хліб усередині держави, є не переконливою, оскільки урожай 2005 року був менше урожаю поточного року.

Відповідаючи на питання журналістів про можливість відкликання підпису з двосторонньої угоди, підписаної в рамках програми вступу України до СОТ однієї з країн (США, Німеччина і Нідерланди), В.ТЕЙЛОР відзначив, що США не збирається цього робити, оскільки двосторонню угоду з Україною детально пропрацьовано і обговорено.

Що стосується збитків, які несуть іноземні компанії, які працюють на зерновому ринку України, у зв`язку з введенням обмежень зерна, посол США повідомив, що, наприклад, компанія CARGIL лише за жовтень втратила близько 10 млн. дол. Крім того, компанії зазнають збитків за простій суден в Одеському порту. Так, один день простою обходиться в 35 тис. дол.

За словами Р.ШЕФЕРСА, німецькі компанії, які працюють в українському аграрному секторі, зазнають великих збитків, які обраховуються “десятками мільйонів доларів і з кожним днем збільшуються”.

Посол Нідерландів сказав, що компанії його країни зазнають збитків у таких же великих розмірах, як німецькі або американські, і при цьому додав, що збитки це не головне, а головне, що Україна може втратити довіру інвесторів, які сподіваються, що політика уряду буде «якщо не стабільною, то, принаймні, передбаченою».

Довідка УНІАН. Кабінет Міністрів України постановою від 28 вересня 2006 р. №1364 ввів ліцензування експорту зерна.

11 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив постанову про квотування експорту зернових. До 31 грудня 2006 р. експортні квоти встановлено в обсягу: пшениця і суміш пшениці і жита (меслін) - 400 тис. тонн, ячмінь - 600 тис. тонн, кукурудза - 100 тис. тонн, жито - 3 тис. тонн.

Група найбільших зернотрейдерів, які входять до Української зернової асоціації, подала до Господарського суду м.Києва позовну заяву до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними і про відміну постанов Кабміну про ліцензування і квотування експорту зерна.

Господарський суд Києва 31 жовтня припинив дію постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2006 року про введення квотування експорту зерна до кінця поточного року. Днями Госпсуд Києва відмінив свою ухвалу від 31 жовтня.

За даними на 31 жовтня, Міністерство економіки України повністю розподілило квоти на експорт 600 тис. тонн ячменю і 400 тис. тонн пшениці.

За приблизними підрахунками Української аграрної конфедерації, збитки зернотрейдерів від введення ліцензування і квотування експорту зерна в даний час сягають близько 2 млрд. грн.