Ще у червні цього року уряди Франції та Австрії доручили Брюсселю дати чітке визначення кордонів Євросоюзу та здатності спільноти надавати членство новим державам. Мовою політичного жаргону так звана „здатність поглинання” європейської спільноти стала своєрідним синонімом сумніву, чи зможе Туреччина будь-коли приєднатися до Євросоюзу. Про Туреччину йтиметься і у звіті про прогрес кандидатів на вступ до ЄС, який у середу буде представлено у Брюсселі.

Європейський комісар з розширення Оллі Рен говорить про так звану „втому від розширення” європейських громадян. Надто, коли йдеться про таку велику, густозаселену, відносно бідну та окрім того мусульманську країну, як Туреччина. Однак членство Туреччини у ЄС є можливим за умови, якщо вона виконає усі вимоги вступу до ЄС. Серед цих вимог, зокрема, припинення тортур у в’язницях, гарантування свободи слова, а також кардинальна зміна політики щодо Кіпру. Пояснює німецький європарламентар Мартін Шульц:

„Я вважаю, що проблема Кіпру зараз є дійсно терміновою і буде добре, якщо Туреччина зробить необхідний крок, як вона сама обіцяла,  і відкриє свій повітряний простір та  порти для кіпрських літаків і суден. Якщо вона цього не зробить, тоді уряду в Анкарі повинно бути зрозуміло, що він не дотримується своєї власної обіцянки, а це може стати великою проблемою”.

Саме кіпрське питання викликало у вівторок занепокоєння німецького канцлера Анґели Меркель, яка у Берліні зустрілася зі своїм фінським колегою Матті Ванганеном. Нагадаємо, що у наступному році Німеччина перейме у Фінляндії головування у Євросоюзі. Саме тому обидві держави ще до кінця року хочуть вирішити усі проблеми, пов’язані з переговорами про вступ Туреччини до Євросоюзу. Говорить Анґела Меркель:

„Ми прагнемо розумно вести переговори. Ми не хочемо політичної конфронтації. Однак це  передбачає, щоб усі сторони, а надто Туреччина, зрушились з місця”.

У вівторок питання Туреччини викликало дискусію в Німеччині і у внутрішньополітичних колах держави. Едмунд Штойбер, прем’єр Баварії та очільник Християнсько-соціального союзу, що входить до правлячої коаліції в німецькому Бундестазі, вимагає припинення переговорів з Туреччиною щодо її вступу до ЄС, якщо вона офіційно не визнає республіку Кіпр. Дотепер турецький уряд відмовлявся це зробити. Говорить депутат європарламенту Шульц:

„Ті, хто виступають за вступ Туреччини  не згодні із поведінкою уряду в Анкарі. Туреччина повинна дотримуватися своїх власних обіцянок. Якщо вона цього не робитиме, то ті хто з самого початку був проти вступу Туреччини, той же Едмунд Штойбер, отримають попутний вітер”.

Офіційною позицією Німеччини поки що є підтримка членства Туреччини у ЄС. Категорично проти – Австрія та Франція, остання навіть поставила Туреччині вимогу визнати своє історичне минуле, а саме факт геноциду вірменської меншості у 1915 році. Знову ж таки, Анкара, принаймні за правління Ердоґана на це не піде. Глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмайєр висловлює сподівання, що ще можна відновити діалог ЄС з Туреччиною:

„Сподіваюсь, що переговори ще не закінчені. Впродовж цього року ще буде можливість продовжити пошуки компромісу. Я дуже дбаю про те, щоб ми зараз не зупинялись і продовжили дискусію про членство Туреччини у ЄС. Це має сенс для Європи”.

Європі потрібна Туреччина – цю думку поділяє і Мартін Шульц. Адже, якщо Євросоюз відвернеться від Анкари, то вона шукатиме нових союзників, таких як, приміром, Росія. Крім того, за словами європарламентарія, існує небезпека радикальної ісламізації Туреччини, якщо до влади прийдуть ультра-націоналісти, що створить загрозу тероризму. А тому продовження діалогу щодо членства Туреччини у ЄС є необхідним для обох сторін.