"Важко уявити, щоб країна, яка є однією з найбільших держав у Європі за територією, п"ятою за населенням і таким потужним потенціалом й вигідним геостратегічним розташуванням, проводила так звану одновекторну політику, - каже Борис Тарасюк. - Такого не буває в світі. У нас є інтереси не лише у Центрально-Східній Європі, не лише в Європі. У нас є інтереси і в Азії, і в Латинській Америці. Їх необхідно реалізовувати". Які саме є інтереси в України і як вона збирається їх реалізовувати, читайте в його ексклюзивному інтерв"ю РБК-Україна.

РБК-Україна: Яка ситуація з Вашим перебуванням на посаді міністра закордонних справ?

Б.Тарасюк: Я продовжую бути міністром. І доти, доки Президент вважатиме за доцільне моє перебування на цій посаді, я буду продовжувати бути міністром.

РБК-Україна: А Президент Вам що говорив, якщо у вас було спілкування з цього приводу – перебування чи не перебування на посаді?

Б.Тарасюк: Йшлося про продовження – бути на посаді.

РБК-Україна: Вам не видаються алогічними та суперечливими кроки входження в Уряд, перебування на посаді, коли ваші погляди не тотожні поглядам антикризової коаліції? А також оголошення себе опозиційною політичною силою й подальше перебування на посаді?

Б.Тарасюк: Це питання вже, так би мовити, партійної приналежності. І в даному разі очолення партії. Ви знаєте позицію Народного Руху України і "Нашої України". Але рано чи пізно може постати питання відносно цієї ситуації. Я виходжу з того, що є позиція політичних сил, до яких я належу. А з іншого боку є Конституція і прерогативи Президента. Якщо Президент вважає, що моє перебування на посаді міністра потрібне, то в даному разі це пріоритет. Що стосується моєї партійної приналежності, то очевидно це питання буде вирішуватися окремо лише з членами партії. Мене обирав з"їзд.

РБК-Україна: Тобто Ви припускаєте призупинення членства в партії, або призупинення виконання обов"язків голови партії?

Б.Тарасюк: Я не є пересічним членом партії. Я є головою партії. І це питання має вирішуватися на з"їзді.

РБК-Україна: Чи може в такому разі міністр виголошувати позицію партії? Є суперечність інтересів.

Б.Тарасюк: В принципі, у нас є керівні органи партії, які працюють у перервах поміж з"їздами. Це політрада та Центральний провід. Політрада, якщо приймає рішення більшістю, то мій обов"язок як голови партії – зафіксувати це рішення у вигляді ухвали і підписати.

РБК-Україна: Якщо партія ухвалила таке рішення… Але ж Ви відомі одночасно як прихильник утворення широкої коаліції разом з "Партією регіонів". І Ваші погляди в такому випадку суперечать позиції партії, яку Ви виголошували. Як з цим бути?

Б.Тарасюк: Так, але треба врахувати, що в даному конкретному випадку на це рішення вплинули дії наших опонентів, або наших партнерів. Прийняття саме такого рішення відбувалось за обставин відсутності прогресу у переговорному процесі та відсутності виконання прийнятого Універсалу Національної Єдності лідерами цих політичних сил.

РБК-Україна: Чи не вважаєте Ви, що було помилкою агітувати або виступати за створення широкої коаліції - з огляду на останні події, які розгортаються?

Б.Тарасюк: Розумієте, рішення ухвалюються завжди в конкретних умовах, під тиском конкретних обставин. У тій ситуації, коли була парламентська криза, яка тривала кілька місяців, Президент ініціював круглий стіл та підписання Універсалу. Його зусилля розв"язали цей конфлікт. І в тих умовах, коли Президент запропонував усім політичним силам працювати заради національної єдності, єдиною можливістю було створення широкої коаліції. Такою була логіка подій.

РБК-Україна: Що заважало активізації діалогу в площині Україна - ЄС, Україна – НАТО, у двох попередніх урядах Тимошенко та Єханурова?

Б.Тарасюк: На мій погляд, ми якраз навпаки можемо констатувати, що за періоди урядів і Тимошенко, і Єханурова був досягнуто помітного прогресу. Але я б не пов"язував це з урядом. Я б це пов"язував з Президентом Ющенком. Так от, за оцінкою ЄС, наші взаємини упродовж 2005 року - а ця оцінка прозвучала під час грудневого саміту Україна – ЄС у Києві – покращилися за один рік більше, ніж за усі 14 попередніх років. І це не я придумав, а це оцінка Європейського Союзу. А тепер конкретно можна сказати стосовно Європейського Союзу: ми почали реалізовувати План дій Україна – ЄС. Причому, за оцінкою ЄС, Україна здійснила серйозний прогрес у реалізації цього плану.

Ми розпочали переговори щодо спрощення візового режиму та угоди про реадмісію. Ми впритул підійшли до питання розробки нової угоди Україна – ЄС, яка визначить наші взаємини на багато років уперед, починаючи з 2008 р. А також до угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Нарешті, ЄС визнав Україну як країну з ринковою економікою. З минулого року ми почали активну співпрацю в галузі спільної зовнішньої політики безпеки. З травня минулого року Україна почала брати участь у виробленні позиції ЄС з більшості міжнародних питань. Ми співпрацюємо з ЄС в таких нових проектах, як місія з надання допомоги в питаннях кордону, зокрема на Придністровській ділянці. Україна забезпечила приєднання до процесу Придністровського врегулювання як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено за один рік.

Якщо говорити про НАТО, то практично в минулому році ми перейшли в якісно новий етап взаємин з НАТО, у формат інтенсифікованого діалогу зі здобуття членства. Тут якісний поступ очевидний. Якщо говорити "що далі?", то за логікою має бути участь у Плані дій з набуття членства, який мав би бути запропонований Україні на Саміті НАТО в Ризі. На жаль, цього не відбудеться, якщо не буде змінено позицію прем"єр-міністра, оскільки в Брюсселі 14 вересня виявилися розбіжності поміж баченнями Президента та Прем"єр-міністра щодо швидкості курсу на здобуття членства в НАТО. І це вплинуло на темпи підготовки рішення щодо запрошення України до участі в альянсі.

РБК-Україна: Хотілося б уточнити щодо тези про долучення України до позиції ЄС у реагуванні на міжнародні події. У випадку, якщо буде інший міністр закордонних справ, такої практики більше не буде?

Б.Тарасюк: Інший міністр закордонних справ не зможе змінити цю практику, оскільки Президент його просто звільнить. Тому що Президент здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю, а міністр реалізує цю політику.

РБК-Україна: Скажіть, Україна повернулася до багатовекторності зразка Кучми?

Б.Тарасюк: Я вважаю абсолютно пустою та надуманою дискусію навколо одно- та багатовекторності. Важко уявити, щоб країна, яка є однією з найбільших держав у Європі за територією, п"ятою за населенням і таким потужним потенціалом й вигідним геостратегічним розташуванням, проводила так звану одновекторну політику. Такого не буває в світі. У нас є інтереси не лише у Центрально-Східній Європі, не лише в Європі. У нас є інтереси і в Азії, і в Латинській Америці. Їх необхідно реалізовувати.

Знову хочу сказати, що це надумана дискусія. А реалії полягають у тому, що Україна повинна бути там, де є її інтерес.

РБК-Україна: Чи є сьогодні перешкоди для єврєвроатлантичної інтеграції України? Я маю на увазі надобуття членства у ЄС та НАТО?

Б.Тарасюк: Єдиною перешкодою наразі є відсутність консенсусу політичних еліт, що на відміну від України було досягнуто нашими сусідами ще на початку 1990-х років. Це з внутрішніх факторів. Із зовнішніх факторів стосовно НАТО я цього не бачу. Бо НАТО проводить політику відкритих дверей щодо України. Стосовно Європейського Союзу питання складніше, оскільки ЄС концептуально ще не визначився - чи зможе Україна у майбутньому бути його членом. І для цього є об"єктивні і суб"єктивні пояснення.

РБК-Україна: Тобто Ви визнаєте, що Європейський Союз сам не готовий прийняти Україну як члена спільноти, а готовий лише до сусідських взаємин, одночасно запрошуючи Румунію та Болгарію до вступу?

Б.Тарасюк: Я хочу нагадати, що Україна спізнилася на потяг європейської інтеграції ще у 1990-х роках. На початку 1990-х років ЄС визначився, що він працюватиме з країнами Центрально-Східної Європи, тобто з нашими сусідами, в напрямку членства. Що ж стосується України, то нам було запропоновано угоду про співробітництво та партнерство, яка не передбачала членства. Оскільки угода була розрахована на 10 років, то ЄС концептуально і не мав потреби визначатися щодо перспективи членства. Я думаю, що сьогодні це питання вже на часі. І я прогнозую, що протягом, можливо, наступного року Європейський Союз змінить своє ставлення до України і перспективи членства. Це покажуть переговори щодо нової рамкової угоди. На сьогодні ще рано говорити, якими будуть наші взаємини з 2008 року. Ми продовжуємо займати різні позиції. Я думаю, що наступний рік якраз буде визначальним. Про це ми говорили і з міністром закордонних справ Фінляндії, яка нині головує в ЄС, і з міністром закордонних справ Німеччини, яка головуватиме з січня наступного року. З цією метою я здійсню візит до Португалії, щоб серед іншого говорити і про наше бачення і наші плани на час Португальського головування у наступному році.

Я переконаний в тому, що ставлення може змінитися. Розумієте, важко було уявити, щоб Україна за часів президентства Кучми могла серйозно розглядатися як кандидат у члени ЄС.

РБК-Україна: Але ж Кучма постійно говорив про так звану асоціацію…

Б.Тарасюк: Говорити можна скільки завгодно. Але тільки минулого року відбулися кардинальні зміни у ставленні до України та зрушення у динаміці взаємин.

РБК-Україна: І у цьому питанні – членство в ЄС - здається з вашими чи то опонентами, чи то партнерами "Партією регіонів" немає розбіжностей зовсім?

Б.Тарасюк: Це ніколи не ставилося під сумнів у консультаціях та переговорах з "Партією регіонів". Зрештою, це закріплено в Універсалі Національної Єдності. І це було підтверджено під час виступу Прем"єр-міністра у Брюсселі у Єврокомісії.

РБК-Україна: Чи була готова Україна до виконання Плану набуття членства в НАТО?

Б.Тарасюк: За оцінкою наших експертів і експертів НАТО – так.

РБК-Україна: Що саме говорив Янукович в Брюселі?

Б.Тарасюк: Мені взяти його виступ?

РБК-Україна: Ви ж розумієте, звідки це питання. Верховна Рада підтримала позицію Прем"єра, але відповіді на питання – що саме говорив Янукович у Брюсселі – немає. У той же час співпартійці Януковича, виступаючи з парламентської трибуни, говорять чітко: "Ми не допустимо членства України в НАТО".

Б.Тарасюк: Я хочу нагадати, що від декларацій до конкретної політики і дій – велика відстань. Згадайте, "Партія регіонів" 19 червня 2003 року голосувала у повному складі за закон про основи національної безпеки, де було чітко записано: "Мета – членство в НАТО і Європейському союзі". Потім вибори 2004 і 2006 років, де "Партія регіонів" йшла з анти-НАТІвськими гаслами. Тепер знову – 3 серпня поточного року в Універсалі Національної Єдності, у пункті 27, чітко записано: "Мета – вступ у НАТО". Інша справа, яким, так би мовити, шляхом. Є різниця в трактуванні темпів. Але це записано, це факт…

РБК-Україна: Там написано "За результатами референдуму". І "Регіони" поставили цей референдум у своєму трактуванні перед виконанням Плану зі здобуття членства.

Б.Тарасюк: В Універсалі написано чітко і це, до речі, не заперечувалося під час переговорів про укладення угоди про широку коаліцію: "За результатами національного референдуму, який буде проведено після виконання необхідних процедур". І як людина, яка була причетна до формулювань, тобто зі знанням, можу стверджувати, що ця фраза говорить не "спочатку референдум, а потім розглядати вступ". Це означає, що нам необхідно виконувати вже взяті на себе зобов"язання та дотримання процедур: цільові плани, які укладаються на кожен рік (ми є в рамках плану дій Україна – НАТО від 2002 року), інтенсифікований діалог, в стані якого ми перебуваємо, і План дій щодо набуття членства. От коли усі ці процедури будуть виконані, тоді й слід ставити питання на референдум.

РБК-Україна: Саме тому я й запитую: що саме говорив Янукович у Брюсселі?

Б.Тарасюк: За моєю інформацію, було сказано про те, що членство в НАТО залишається нашою метою, але це має бути відтерміновано в часі. І саме тому ми не готові приєднатися до Плану дій зі здобуття членства. Потрібен час.

В НАТО, фактично, чекають на досягнення консенсусу в українській виконавчій владі.

Соціологічні дослідження свідчать, що суспільство не має інформації, - чим є НАТО. Суспільству необхідно дати інформацію. Провести відповідну роботу. Для цього потрібні кошти.

РБК-Україна: А не можна було вже з січня 2005 року почати цю іформаційну кампанію, про яку Ви говорите?

Б.Тарасюк: Я хочу нагадати, що амбіційна державна програма щодо інформування Європейського Союзу – одна, друга – щодо НАТО, були прийняті ще за часів Кучми. Якщо я не помиляюся, на період 2004-2007 років. Програма була схвалена, але жодної копійки з бюджету не виділялося і нічого не робилося. В бюджеті цього року, завдяки зусиллям МЗС, вперше з"явилися кошти. Розпорядником цих коштів - на інформаційну кампанію - є Держкомтелерадіо. Прем"єр також заявив і перший віце-прем"єр підтвердив, що в бюджеті на 2007 рік теж мають бути закладені ці кошти. Зрештою, і я, і мої заступники їздимо по регіонах, де беремо участь у різноманітних заходах, які дозволяють ширше інформувати населення. Але така робота не може вестися зусиллями лише одного міністерства. Це має бути завданням уряду.

РБК-Україна: Якою є позиція Президента у цьому питанні? Він же не проти членства в НАТО?

Б.Тарасюк: Так, Президент "за".