Адміністрація президента Джо Байдена готується провести рідкісну дискусію з Китаєм щодо контролю над ядерними озброєннями, оскільки США прагнуть запобігти дестабілізуючій тристоронній гонці озброєнь із Пекіном та Москвою.


Це будуть перші подібні переговори від часів адміністрації Барака Обами і вони будуть зосереджені на способах зменшення ризику прорахунків, які можуть призвести до небезпечної ескалації протистояння.

Дискусія не означає початку офіційних переговорів про встановлення обмежень на ядерні сили кожної зі сторін, що їх Вашингтон вже давно має з Москвою. Натомість сесія у понеділок дасть американським офіційним особам змогу перевірити своїх китайських колег щодо ядерної доктрини Пекіна та амбітного нарощування його ядерного арсеналу, який протягом десятиліть був набагато меншим, ніж у США та Росії.


Для Вашингтона дедалі нагальнішою стає проблема стримання подвійної ядерної загрози з боку Китаю та Росії, включаючи політично складне питання про те, чи потрібно Штатам розширювати свої ядерні сили у наступні роки.

Паралельно адміністрація Байдена також намагається залучити Росію до переговорів щодо контролю над озброєннями після того, як Москва вийшла з договору 2010 року СНО-ІІІ, яким встановлювались обмеження на стратегічне наступальне озброєння.

Адміністрація надіслала Москві конфіденційний документ із пропозиціями щодо управління ядерними ризиками, проте Росія ще не відповіла на пропозицію.


Розмова з Китаєм відбувається тоді, коли Вашингтон і Пекін після майже вільного падіння відносин за останній рік починають говорити про низку проблемних точок у межах підготовки до саміту між президентом Байденом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном пізніше цього місяця.

Водночас Китай мало сказав про те, чого він очікує від переговорів щодо контролю над озброєннями. У понеділок речник МЗС КНР Ван Веньбінь заявив, що розбіжності щодо Тайваню є найбільшою перешкодою для покращення американо-китайських відносин і що Пекін хоче стабілізувати відносини, що включатиме й консультації з контролю над озброєннями та нерозповсюдження.

Китай підписав Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань під час адміністрації Клінтона, але за часів адміністрації Трампа Пекін відхилив пропозиції приєднатися до переговорів із США та Росією про обмеження ядерних сил на тій підставі, що його ядерний арсенал набагато менший, ніж у Вашингтона та Москви.

Водночас західні експерти вважають цей аргумент недостатнім, оскільки Китай активно нарощує свої ядерні сили. Згідно зі звітом Пентагону, станом на травень Китай мав понад 500 оперативних ядерних боєголовок і до 2030 року може подвоїти їх кількість до понад 1000 боєголовок, а потім продовжить нарощувати свої сили до 2035 року.


Через це, зазначили у Пентагоні, Сполучені Штати перебувають у ситуації, коли невдовзі можуть отримати не одного, а двох ядерних противників.