НОВИНИ

23.06.2004 | Оновлення Європарламенту: кількість прихильників України в європейських інституціях зростає
Наталія Костіна - Укрінформ

Відносини України з ЄС набули далеко неоднозначного характеру після появи ряду європейських документів, що надали українській державі статус лише однієї з країн-сусідів, та після окремих категоричних заяв європейських чиновників. Водночас, 1 травня сам Європейський Союз став іншим унаслідок приєднання 10 нових країн-членів, переважна більшість яких схильна бачити Україну невід"ємною частиною розширеної Європи.



Процес внутрішнього облаштування нових мешканців великого європейського дому триватиме ще досить довго, проте навіть початок структуризації європейських інституцій свідчить про появу нових можливостей для позитивних змін у відносинах Україна-ЄС. Можливостей, головна цінність яких полягає в установленні дійсно об"єктивної оцінки потенціалу України та її євроінтеграційних зусиль із боку Євросоюзу.
Виявити, які тенденції з"явилися в ЄС після його розширення і як вони можуть корелюватися з українськими інтересами на прикладі аналізу нового складу Європарламенту, намагалися учасники "круглого столу" на тему "Вибори до Європарламенту 2004: новий формат "старого світу". Захід було проведено Інститутом Євроатлантичного співробітництва в Українському національному інформаційному агентстві (Укрінформ).



Основні висновки фахової дискусії - новий кількісний, ідеологічний, персональний склад Європарламенту свідчить про зростання прихильників України в цій інституції й створює передумови для розвитку більш тісних відносин між Українською державою та ЄС.



Зокрема, в зв"язку зі вступом десять нових членів кількість місць у Європарламенті-2004 збільшено з 626 до 732. І хоча більш, як половина голосів мають "старі" Німеччина (99), Франція (78), Велика Британія (78) та Італія (78), але все ж таки близько чверті голосів (162 з 732) належить новим членам Євросоюзу - Польщі (54), Угорщині (24), Чехії (24), Словаччині (14), Литві (13), Латвії (9), Словенії (7), Естонії (6), Кіпру (6) та Мальті (7).



Результати виборів до Європарламенту-2004 засвідчили зміцнення позицій правоцентристських сил. Проте, на думку, директора Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександра Сушка, немає прямої кореляції між співвідношенням правих і лівих сил в Європарламенті та його ставленням до українських питань. "Як серед правих, так і серед лівих є групи, які скептично ставляться до поглиблення відносин ЄС з Україною. Водночас, і серед лівих, і серед правих є симпатики України, які виступають за більш активну взаємодію ЄС з Україною з перспективою її членства в Євросоюзі", - відзначив він.



Що дійсно було б не вигідно Україні - це посилення частини депутатів, які виступають за перетворення ЄС на федеративну державу. Чим більш амбітними є процеси поглиблення внутрішньої інтеграції, тим важче зовнішнім партнерам інтегруватися в цей союз, переконаний експерт. Але істотного збільшення частки "федералістів" у новому складі Європарламенту не відбулося.



Аналіз персонального складу нового Європарламенту засвідчує: збільшилася кількість депутатів, які краще обізнані із ситуацією в Україні. Так, Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк відзначив, що Польща, надавши на виборах пріоритет відомим політикам над партійними функціонерами, обрала до складу Європарламенту ряд колишніх високопосадовців. Серед них - широко відомі в Україні екс-міністр оборони Януш Онишкевич, екс-глава Бюро національної безпеки Марек Сивець.



Борис Тарасюк також вважає, що за нового складу Європарламенту може утворитися окрема депутатська група, яка займатиметься виключно питаннями Україні, на противагу існуючій в "старому" Європарламенті групі по Україні, Білорусі та Молдові. Справдиться цей прогноз чи ні, Україна знатиме приблизно через місяць, після формування всіх структур нового Європарламенту. На думку Бориса Тарасюка, це могло б стати суттєвим кроком назустріч євроінтеграційним прагненням України.



Точку зору українських фахівців поділяє і ряд дипломатів нових держав Євросоюзу в Україні. Так, посол Литви в Україні Вікторас Баубліс упевнений у необхідності "дуже чіткого та ясного диференціювання поглядів і підходів" до всіх сусідів розширеного ЄС. "Вплив нового складу Європарламенту на східну політику ЄС має бути позитивним у тому плані, що увага до сусідів має стати більш реальною", - вважає Вікторас Баубліс. На його думку, для України стане корисним прихід до Європарламенту нових членів, які мають краще розуміння проблематики й симпатії до України, а це зміцнюватиме її позиції в ЄС.


 





| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект