Зазначається, що країна страждає від політичної кризи з 2020 року, коли її сколихнули загальнонаціональні протести через корупцію. Зокрема, протестувальники виступили проти популістської консервативної партії «ГЕРБ» на чолі з давнім прем’єр-міністром Бойком Борисовим.

Останній уряд на чолі з Кирилом Петковим розпався в червні лише через шість місяців роботи, коли один із його партнерів вийшов із коаліції. Петков, який очолює прореформаторську партію «Ми продовжуємо зміни», намагався виконати свою обіцянку викорінити корупцію в країні.

Після початку військового вторгнення росії в Україну Петков, попри багаторічні історичні зв’язки Болгарії з СРСР та пізніше з росією, повністю підтримав позицію Євросоюзу та НАТО.

Він також звинуватив кремль у допомозі організувати розпад його уряду, який відмовився платити за газ у рублях, як того вимагала москва.

Опитування громадської думки напередодні дня голосування показали, що «ГЕРБ» підтримує близько 25-26 відсотків, партію Петкова – приблизно 16,5 відсотків.

Щонайменше вісім партій можуть подолати 4-відсотковий бар’єр, необхідний для проходження до парламенту, та посісти місця в законодавчому органі з 240 депутатів.

Одна з них, ультраправа партія «Відродження», яка, за опитуваннями, може набрати від 11 до 13 відсотків, скористалася хвилею популізму, яка охопила Європу, про що свідчать нещодавні успіхи ультраправих партій в Італії та Швеції, викликані економічними страхами та невизначеністю, спочатку через пандемію COVID-19, а тепер через повномасштабне неспровоковане вторгнення росії в Україну.

Партія «Відродження» пообіцяла вивести Болгарію з ЄС і НАТО та проводити політику, дружню до кремля.


Попри те, що багато експертів відкидають антизахідну риторику партії «Відродження» як передвиборчу рекламу, вони застерігають, що партія виконує вказівки кремля.