У спільній заяві прем'єрміністри наголосили, що майбутня зустріч НАТО в Мадриді (29-30 червня) буде спрямована на схвалення наступної стратегічної концепції НАТО, а також на довгострокові рішення Альянсу щодо значного зміцнення оборони східного флангу НАТО.

У заяві йдеться, що в трьох країнах Балтії потрібна постійна присутність трьох боєздатних дивізій Альянсу, по одній у кожній із країн, що призначені для колективної оборони та здатні об'єднувати місцеві сили національної оборони.

Щоб запобігти будь-якій агресії, у балтійських країнах необхідні сучасні рішення постійної оборони, потрібна більша присутність сухопутних, військово-повітряних та військово-морських союзних сил.

Країни Балтії мають намір і надалі збільшувати свої оборонні бюджети – щонайменше до 2,5% валового внутрішнього продукту (ВВП). Додаткове фінансування сприятиме швидшому нарощуванню потенціалу у найважливіших сферах, включаючи спільні балтійські проекти.


Латвія, Литва та Естонія продовжать співпрацювати у проведенні спільних закупівель для посилення протиповітряної оборони країн Балтії. Також розробляються загальні процедури, щоб ці держави могли надавати одна одній військову та невійськову допомогу.

Як повідомляє естонський мовник ERR, прем'єр Естонії Каллас висловила задоволення тим, що Латвія візьме участь у проекті терміналу в Палдіскі, через який планується отримувати газ вже наступного опалювального сезону.

Щодо ситуації з військовою агресією росії в Україні, латвійський прем'єр Каріньш зазначив, що будуть подальші та жорсткіші санкції проти росії, «щоб у неї залишалося дедалі менше грошей для фінансування її жорстокої військової машини». Прем'єр-міністр Литви Шимоніте підтримала Каріньша, сказавши, що «поки зло не буде переможене, ми не маємо права втомлюватися або сумніватися, тому що і наша втома, і сумніви були б союзниками агресора».