НОВИНИ

14.07.2006 | Камп: Україна не готова до НАТО
Джерело - Українська служба ВВС

Президент США Джордж Буш перебуває з візитом у Німеччині - на політичній батьківщині німецького канцлера Ангели Меркель.

Наскільки бачення Вашингтона і Берліна збігаються - зокрема в питанні членства Україна в НАТО вже за два-три роки, на чому раніше наполягали деякі представники американської адміністрації?


Якою є позиція Німеччини в цьому питання? На це питання Бі-Бі-Сі відповів Карл-Гайнц Камп - провідний експерт з питань безпеки Фундації Конрада Аденауера в Берліні.


Бі-Бі-Сі: Ви дотримуєтеся думки, що Україна наразі не готова до членства в НАТО. Чому?


Карл-Гайнц Камп: Причина досить проста. По-перше, політично, як ви бачите, нинішня ситуація - і тут не питання в тому, чи хтось є проросійським чи ні, - як виглядає, українська парламентська система не є ще дорослою. Якщо ви бачите сцену бійок в парламенті - це не те, що політично відповідає стандартам НАТО.









 Як виглядає, українська парламентська система не є ще дорослою. Якщо ви бачите сцену бійок в парламенті - це не те, що політично відповідає стандартам НАТО

 

К.-Г. Камп


Бі-Бі-Сі: Тобто ви хочете сказати, що нинішня парламентська криза таки має вплив на зовнішню політику України?


Карл-Гайнц Камп: Так, звичайно. Це показує, що країна є розділеною. Звичайно, ми не можемо судити про українські події, але повинні брати до уваги коли говоримо про можливе членство Україна в НАТО. І НАТО має задуматись - чи ми приймаємо проблематичну країну, яка може бути певним тягарем, чи НАТО приймає країну, яку зробить позитивний внесок.


Бі-Бі-Сі: Але серед впливових українців існує переконання, що Україна становить неабияку геополітичну вагу, має геостратегічне значення...


Карл-Гайнц Камп: Так, але проблема тут полягає в тому, що НАТО значно змінилося за останні чотири-п'ять років. НАТО більше не є зосередженою на Європі організацією з безпеки. НАТО нині більше зосереджене на забезпечення безпеки в глобальному вимірі. Європа є лише одним з компонентів глобального театру. І питання нині в тому, що може кожна окрема країна-член альянсу привнести для НАТО в глобальному вимірі - в Афганістані, Іраку, Середземномор'ї, на Балканах. І українські можливості в плані надання військ чи військові можливості на великих дистанціях є обмеженими.


Бі-Бі-Сі: Тобто ви хочете сказати, що шанси отримати План задля членства на самміті НАТО в Ризі в листопаді для України досить незначні?


Карл-Гайнц Камп: Це буде залежати від дискусій всередині НАТО. Американці та деякі інші союзники дуже напирають в українському питанні. А інші - проти. Але оскільки рішення в НАТО ухвалюються консенсусом-тому наразі не відомо чи американський тиск буде достатнім щоби переконати скептичних членів НАТО - а скептичні голоси є у Франції, Німеччині, навіть у Британії та в інших "класичних" членах альянсу. Тобто питання ще обговорюється, рішення ще немає. "За" членство України й Грузії - насамперед США. Польща підтримує також - особливо членство України через геостратегічні міркування й зацікавленість в стабільності регіону на схід від її кордонів. Але старі члени НАТО - насамперед Німеччина та Франція - не переконані, що альянс успішно "переварив" останню велику хвилю розширення з семи країн. Тому підхід до України з її розмірами досить стриманий.









 Питання не в тому - "так" чи "ні", а коли Україна буде в НАТО. Отже, треба подивитися, скільки країн можливої наступної хвилі - а називають п'ятірку: Україна, Грузія, Македонія, Хорватія та Албанія - потраплять до НАТО швидко, а скільки залишаться на потім

 



Бі-Бі-Сі: Але чи немає тут якогось парадоксу: Німеччина за канцлера Шредера, який не занадто вирізнявся атлантизмом, була скептичною і Німеччина Ангели Меркель, яка є пронатовським політиком, також є скептичною в українському питанні...


Карл-Гайнц Камп: Є гадаю, водорозділ проходить не в питанні, чи хтось є атлантистом чи ні, а в тому, чи служити загальній меті НАТО чи служити інтересам окремо взятої якоїсь країни-члена НАТО. У мене таке враження, що канцлер Меркель має бачення щодо усього НАТО. Тобто вона хоче аби ціле НАТО було сильнішим, а не лише про те, як краще забезпечити німецькі інтереси альянсі. І тут питання в тому, що буде слугувати більшій єдності Нато і що радше розділятиме членів альянсу. Другим моментом - і це важливо! - є те, що бути скептично налаштованим щодо зашвидкого членства України в НАТО не означає антиукраїнської налаштованості. Звичайно, ми маємо якнайбільше підтримувати шлях України до демократії, але чи навантаження НАТО швидким українським членством, а також навантаження самої України масою вимог для членства в НАТО - чи це відповідатиме інтересам, власне, самої України? Питання не тільки в тому, що є добре для НАТО, а й в тому, що є добре в короткотерміновій перспективі для самої України. Звичайно, двері до НАТО для України відкриті. Звичайно, Україна - сильний кандидат, і питання в тому, коли Україна буде готова увійти до тих дверей.


Бі-Бі-Сі: Тобто питання не в тому, бути чи не бути Україні в НАТО, а в тому, коли їй там бути?


Карл-Гайнц Камп: Точно. Питання не в тому - "так" чи "ні", а коли Україна буде в НАТО. Отже, треба подивитися, скільки країн можливої наступної хвилі - а називають п'ятірку: Україна, Грузія, Македонія, Хорватія та Албанія - потраплять до НАТО швидко, а скільки залишаться на потім. Моя думка така - лише одна чи дві будуть в наступній хвилі. А інші отримають трохи більше часу на підготовку до членства в НАТО.



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект