Як зазначається, згідно з Конституцією і цим законом, підставою для запровадження надзвичайного стану (крім стихійних лих і катастроф) є наявність масових заворушень.

Також у законі конкретизується, що до заворушень належать спроби насильницької зміни конституційного ладу, захоплення або присвоєння влади, збройне повстання, масові заворушення, міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти, що супроводжуються насильницькими діями, які створюють безпосередню загрозу життю та безпеці громадян.


Новим законом також уточнюється перелік можливих надзвичайних заходів та тимчасових обмежень, що застосовуються у разі запровадження надзвичайного стану. Серед них - призупинення випуску та розповсюдження продукції ЗМІ (включаючи іноземні), встановлення особливого порядку акредитації журналістів, обмеження доступу до інтернет-ресурсів і мережевих видань.

Крім цього, розширюється коло силових органів, що залучаються до забезпечення режиму надзвичайного стану, за рахунок включення до їх числа воєнізованих організацій. Серед них - сили і засоби МНС, Слідчого комітету, Державного комітету судових експертиз та Департаменту фінансових розслідувань та Збройних Сил.


Зокрема, Збройні Сили наділяються додатковими завданнями. Це боротьба з тероризмом, охорона громадської безпеки, припинення масових заворушень, забезпечення безпеки осіб та об'єктів, що охороняються.