НОВИНИ

24.03.2006 | Європейські уряди і таємна діяльність ЦРУ
Джерело - Українська служба ВВС

Один із аспектів діяльності ЦРУ викликає дедалі більше підозр і суперечок. Ідеться про незвичайну діяльність, коли розвідка доправляє підозрюваних злочинців з однієї країни до іншої - для допитів і, як припускають, для катувань.


 
Що роблять європейські уряди для того, щоб дізнатися, що відбувається ?


У лютому 2003-го Абу Омара викрали просто на вулиці у Мілані. У білому мікроавтобусі його вивезли на одну з авіабаз в Італії, звідти доправили літаком спочатку до Німеччини і потім до Єгипту, де, як розповідають його друзі, Абу катували.


"Так, я можу підтвердити, що це був рейс до Швейцарії. Літак був зареєстрований як військовий, який мав спеціальний дипломатичний дозвіл. З точки зору технічної, із рейсом не було жодних проблем. Якщо можна було б довести, що на борту літака був підозрюваний терорист, викрадений з Італії, то це звичайно було б порушенням міжнародного законодавства. Але це потрібно довести", - розповів Антон Полар зі швейцарської диспетчерської служби.


Рейс, яким вивезли Абу Омара, став одним із десятків інших, які, як підозрюють, Центральне розвідувальне управління здійснило по всій Європі. Деякі з тих рейсів здійснювалися через британські аеропорти, включно із віддаленою американською авіабазою у Мілденхолі в графстві Сафолк. Сюди часто приходить Роджер Сміт, який захоплюється авіацією. За його словами, зафіксувати рейси американських літаків зовсім нескладно.


"Тут нас ціла група. Звичайно в останні роки дуже допомагає інтернет. Раніше довкола огорожі бази збиралися невеликі групи аматорів, тепер по всій Європі нас стало більше. Явище аматорського спостереження за літаками поширилося також на Сполучені Штати. Я, наприклад, намагаюся слідкувати за польотами британських МІ-6. Це доволі складно. А що стосується американців, то вони завжди так багато говорять про таємницю, а насправді їх викрити дуже просто", - поділився своїм досвідом Роджер Сміт.


 
Що відомо про авіабазу в Мілденхолі і чи використовується вона для таємних польотів?


Авіаційний аналітик Крис Єйтс розповів: "Я абсолютно впевнений, що є докази того, що саме ця база була використана ЦРУ для надзвичайної діяльності. Один із літаків, про які ми знаємо, це N313P. Боїнг 737 BBJ пролітав тут у грудні 2002-го року. Отже, ми нанапевне знаємо про транзитні рейси через бази, такі як ця."


Крис Єйтс розповів, що такі рейси вістежувати порівняно легко і додав: "Диспетчер і його весела команда часом по радіо дають нам багатенько інформації. А британський уряд, звісно, офіційно запевнятиме, що йому не завжди відомо, що відбувається з тими рейсами."


Міністерство закордонних справ Румунії каже, що в нього немає доказів того, що підозрюваних терористів перевозять через Сполучене Королівство з вересня 2001-го року.


Практично всі європейські уряди тепер намагаються з'ясувати, що саме їм було відомо про операції ЦРУ.


 
А може, європейські уряди навмисне цього не помічали і ставили не ті запитання?


Ще одна країна з тих, що потрапили в поле зору, - це Румунія. Той самий помічений у Мілденхолі літак також зупинявся в Румунії на шляху з Афганістану до бази в Гвантанамо.


Румунський міністр закордонних справ Міхай-Разван Унгуряну спростовує повідомлення про таємні в'язниці у його країні. Його, однак, менше непокоїть, які саме рейси здійснювалися до Румунії і з неї.


"Рейси відбуваються. Позаяк ми всі є частиною боротьби з тероризмом, співпраця між службами безпеки є абсолютно нормальним явищем. А що стосується американських рейсів і того, що на них відбувалося, то це не моя справа. Коли літак уже в повітрі, мало що можна зробити. А розвідки повинні співпрацювати. Від цього є велика користь", - запевнив міністр закордонних справ Румунії.


Де і коли відбувався рейс, з'ясувати не так важко, але що саме було на борту того чи іншого літака, це вже справа складніша.


Утім, проблема полягає не в цьому, а в тому, чи взагалі цікавилися європейські уряди питанням можливого транспортування підозрюваних ЦРУ.





| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект