Москва та Пекін зобов''язалися розширити енергетичні взаємозв'зки побудовою нових газопроводів, щоб розпочати постачання носіїв до Китаю на початку 2011 року. Ця угода виглядає як своєрідний проміжний результат на тлі нерішучості з боку ЄС щодо більш тісної енергетичної співпраці та всебільшої конкуренції з боку інших країн-споживачів газу. 

Президент Путін завершив свій дводеннний візит до Пекіну підписанням 29 енергетичних угод та обіцянкою стати найбільшим постачальником енергії для Китаю на протязі найближчих десяти років.

Центральним документом став підписаний меморандум між китайською національною нафтовою корпорацією та Газпромом побудувати два газогони, які з'єднають два сибирських поклади з Китаєм. Ці газогони, згідно джерел в російському уряді, будуть готові до експлуатації до 2011 року.

Але, беручи до уваги, що доля майбутньої угоди відносно постачання нафти невідома, Росія невпевнена щодо будівництва нового східного нафтогону до Японії, викликаючи роздратування офіційних китайських представників.

Одночасно з цим, китайсько-російська газова угода викликає тривогу серед європейських оглядачів, які вважають, що Росія намагається зіштовхнути найбільші світові країни-споживачі. Клауді Манділ, виконавчий директор Міжнародного Енергетичного Агенства в статті в "Financial Times" написав, що "Москва буде не спроможна виконати свої зобов'язання перед європейськими споживачами, якщо не зосередить свої інвестиції на розбудову інфраструктури в Росії". Замість цього, Газпром все більше інвестує в придбання власності в країнах - найбільших споживачах. 

Як відомо, лідери країн-яленів ЄС на самміті ЄС 23-24 березня будуть обговорювати питання більш тісної співпраці в енергетичній сфері, включаючи проблематику вироблення єдиної політики по відношенню до найбільших постачальників, таких як Росія. Одночасно з цим, країни ЄС висловлюють небажання розлучатися з ключовими пріоритетами національного суверенітету, до яких відносяться енергетичні питання.