При цьому опозиція не брала участі в засіданні.

Ґахарія, таким чином, став п’ятим прем’єр-міністром від керівної партії «Грузинська мрія» за останні сім років. Він змінив на цій посаді Мамуку Бахтадзе, який керував урядом упродовж року і двох місяців і подав у відставку на початку вересня.

Кандидатуру Ґахарії на посаду прем’єр-міністра офіційно представив 3 вересня за підсумками засідання політради партії «Грузинська мрія» лідер політичної сили Бідзіна Іванішвілі.

Це призначення громадськість у Грузії сприйняла неоднозначно. Під керівництвом Ґахарії МВС здійснило кілька резонансних спецоперацій. Серед них – рейди тбіліськими нічними клубами, за які тодішньому міністру Ґахарію довелося публічно вибачатися, та залучення спецпризначенців поліції проти жителів Панкіської ущелини, які протестували через будівництво гідроелектростанції.

Найбільш резонансною акцією МВС при Ґахарії став розгін мітингу на проспекті Руставелі в Тбілісі вночі 21 червня, коли понад сім тисяч людей протестували проти візиту та виступу в парламенті Грузії російського депутата Сергія Гаврилова.

Тоді внаслідок зіткнень із поліцією та використання спецзасобів для розгону мітингу постраждали сотні людей, в тому числі понад 30 журналістів. Десятки людей дістали тяжкі тілесні ушкодження, двоє молодих людей втратили око.

Сам Ґахарія пояснив свої дії тим, що нібито мусив запобігти «насильницькому штурму парламенту». Зрештою учасники акцій протестів вимагали і відставки самого голови МВС.