Таку думку під час дискусії щодо майбутнього європейських оборонних витрат, яку було організовано у Брюсселі під егідою неурядової організації «Молоді професіонали у закордонній політиці» (YPFP), висловив колишній заступник помічника генерального секретаря НАТО Джеммі Шеа.
Саме так він відповів на запитання кореспондента Укрінформу, чи вплине на оборонні бюджети європейських країн зрив Договору, про припинення якого вже оголосила Росія, і з якого США, відповідно до договірних зобов’язань, вийдуть 2 серпня, поточного року.
«Для мене це дуже персональна справа. У 1987 році я був абсолютно в захопленні, коли був підписаний Договір про обмеження ракет малої та середньої дальності. Він передбачав формулу – «0-0», тобто, жодних (радянських) ракет SS-20, жодних (американських) ракет Pershing, - вони просто зникли. І ми жили з цим наступні 30 років, без жодних ракет середнього радіусу дії в Європі, зі звичайним або ядерним спорядженням. Це означало, що всі проблеми перестали існувати – не було більше остраху ядерної атаки на європейські міста, не було цього страху перед ракетами, які можуть долетіти до цілі за 10 хвилин після запуску. Дійсно, дуже прикро, що був зроблений крок у зворотному напрямку, коли Росія розгорнула ці ракети SSC-8 (9М729)», - зауважив експерт.
Він нагадав, що генеральний секретар Альянсу був дуже чітким у формулюваннях, коли заявив, що НАТО не має наміру «дзеркально» відповідати на дії Росії та виключає будь-які прямі контрзаходи. Це означає, що союзники по Альянсу не мають наміру розміщувати нові ядерні ракети наземного базування в Європі. Це, за словами Шеа, ще один сигнал для Росії, щоб вона повернулася до виконання умов Договору, до того моменту, коли відбудеться будь-яка реакція з боку НАТО.
«Очевидно, що має бути відповідь на це з боку НАТО, адже це нова стратегічна реальність. З іншого боку, розпочати цикл, який поверне нас до часів холодної війни та до гонки ядерних озброєнь, - ви розмістили це, а ми розмістимо ось це, - було б нерозумним, адже це потім дуже важко зупинити. Тож від Альянсу це буде поміркований підхід», - зауважив експерт.
Він висловив думку, що військові розглядатимуть певну кількість варіантів відповіді, деякі з таких варіантів вже отримали висвітлення в пресі. Зокрема, йдеться про розвиток засобів протиракетної оборони, посилення спроможностей військової авіації, проведення більшої кількості відповідних тренінгів та навчань.
«З моєї точки зору, і це моя особиста думка, виходом може бути певний новий підхід до питання контролю над озброєннями. Наприкінці, варіант «0-0» є найкращим за будь-яке інше рішення. Я думаю, що в США розглядають такі можливості. Ймовірно, такі домовленості можуть включати Китай, тому що з часів 1987 року Китай набув ядерний арсенал, з яким США зараз вимушені рахуватися у азійській частині Тихого океану», - сказав Шеа.
Він припустив, що нові домовленості щодо контролю над озброєнням мають включати також стратегічні ядерні озброєння.
«Ймовірно, варто відійти від такого собі двостороннього підходу між США і Росією, і залучити Китай. Але як швидко такий підхід буде погоджений - важко сказати, адже Китай, очевидно, повинен мати певні стимули, щоб приєднатися до цього. Проблема в тому, що зараз 97 відсотків ядерних озброєнь у світі є російськими або американськими, навіть сьогодні, незважаючи на те, що робить Китай», - висловив думку колишній високопосадовець НАТО.
«Я думаю, що у тривалій перспективі рішення полягає саме в поверненні до певного роду рішень в сфері контролю над озброєннями. Ми вже мали в історії такий приклад, і дуже жаль, що він не може бути продовженим», - додав він.
|