Всі політичні сили в Україні мають рівний доступ до ЗМІ, влада не використовує своїх можливостей переконувати виборців, і ніхто серйозно навіть не згадує про можливість фальсифікації парламентських виборів. Так оцінює нинішню ситуацію в Україні польський журналіст Мартін Войцехівський у статті у «Газеті Виборчій».
 
Він зауважує, що це не типово для більшості країн колишнього СРСР, де вибори щоразу більше схожі на фікцію.
 
При цьому польський автор пригадує відставку українського уряду Юрія Єханурова парламентом через газову угоду з Росією та протести проросійських партій в Україні проти НАТО.
 
«Незважаючи на інциденти виборча кампанія йде своїм ходом, з чого головним чином задоволені мас-медіа та спеціалісти з реклами, які непогано на цьому заробляють», зауважує Войцеховський. Він також пише, що у середньому політична реклама вдвічі дорожча, ніж комерційна. Він також наводить дані українських експертів, що лише у листопаді-грудні минулого року українські партії витратили на рекламу 10 млн. дол..
 
У статті також наводяться конкретні цифри рекламних витрат різних партій, які беруть участь у виборчій кампанії. При цьому йдеться про цікаву тенденцію, коли аутсайдери рейтингів, які за даними опитувань не долають виборчого бар’єру, видають на рекламу найбільше коштів. Серед них – партія «Віче», екологічні партії. Окрім того, блок спікера Володимира Литвина, хоча й має шанси потрапити до нового парламенту, але «це буде коштувати йому винятково дорого – майже 3 млн. дол.». Тоді як партія регіонів Януковича видала на рекламу менше 1 млн. дол., а БЮТ – ледве 64 тис. дол., що «виглядає на дуже занижені дані», пише «Виборча».
 
«З точки зору програм партії є досить наближеними одна до одної. Всі обіцяють добробут, розвиток, зростання виплат, зниження податків. Важливою темою стала децентралізація влади і статус регіонів, у чому найдальше йде Партія регіонів, яка хоче змінити Україну з унітарної держави на федеративну. Але шанси для цього мінімальні, бо решті партій цей постулат не підходить. Вони виступають за більшу автономію регіонів, надання більших повноважень місцевим владам і зменшення відрахувань від податків до центру», оцінює політичні настрої в Україні польський журналіст.
 
Також автор розмірковує про причини популярності ПРУ, яка лідирує у соцопитуваннях напередодні виборів. На переконання польського журналіста, цьому сприяє небажання майже половини громадян країни бачити при владі помаранчеву команду. І програма ПРУ «викроєна виключно з огляду на погляди проросійського східного електорату». 
 
Водночас, пише «Виборча», реванш ПРУ на березневих виборах є малоймовірним, так само мало шансів у ПРУ отримати таку кількість голосів, щоб самостійно правити в країні, мало реальним є і впровадження в життя передвиборчих постулатів цієї партії – надання російській мові статусу другої державної, невступ України до НАТО, чи створення ЄЕП. «Ці гасла, хоча й сприймаються частиною електорату, поволі стають піснями з минулого», оцінює польський журналіст. 
 
Войцехівський пише, що у виборчій програмі БЮТ домінує гасло солідарності. Польський аналітик зазначив, що у штабі Юлії Тимошенко його переконували, що уважно слідкували за перебігом останньої виборчої кампанії восени 2005 року у Польщі і в своїй програмі частково використали доробок польської правоконсервативної партії «Право і справедливість». Ця партія перемогла на вересневих виборах до Сейму, а її лідер Лех Качинський став президентом Польщі, перемігши у другому турі виборів, що відбувся 23 грудня 2005 року, представника праволіберальної партії «Громадянська платформа» Дональда Туска.
 
«Тому у маніфесті Тимошенко читаємо про зміцнення «духовності», боротьбу з насиллям, пропагандою аморальності, жорстокості», пише «Виборча».
 
«Наша Україна» Ющенка має традиційну ліберально-консервативну програму, збагачену популярними серед електорату елементами, такими, як позбавлення депутатів імунітету, прозорість доходів та видатків представників влади, виборність суддів, формування професійної армії до 2010 року. Потім обіцянка зменшення податків, збільшення ефективності підприємців, що має збільшити їх заробітки та створити додаткові місця праці. Як «Наша Україна», так і БЮТ кажуть, що хочуть просувати Україну в напрямку Євросоюзу. Про НАТО говорять лише противники вступу Києва до Альянсу. Краще не піднімати цього питання під час виборчої кампанії, бо інтеграцію з Північноатлантичним Альянсом підтримує лише 30% українців» - пише аналітик «Газети Виборчої». 
 
За оцінками польського журналіста, хоча виборча кампанія в Україні є гострою, але вона проходить демократично, політики всіх політичних поглядів представлені в теледебатах на різних телеканалах, партії мають рівний доступ до ЗМІ.
 
На думку польського аналітика, помаранчеві сили разом з блоком Литвина можуть створити більшість у новому парламенті. При цьому автор пригадує, що заклик до створення помаранчевої коаліції звучить і від Юлії Тимошенко, яка у січні доклала зусиль для відставки уряду Єханурова, а ще до цього атакувала людей оточення Ющенка. «Сьогодні Тимошенко запевняє, що напевно не створить коаліції з Януковичем. Важко їй вірити, бо багато разів міняла погляди», зауважує польський автор.
 
«Наша Україна» Ющенка також каже про коаліцію помаранчевих, на своїх плакатах закликає – не зрадь Майдан – але неофіційно відомо, що не виключає союзу з Партією регіонів», пише далі Войцеховський.
 
Він каже, що результат цих виборів скоріше за все, буде таким, що жодна політична сила самостійно не отримає більшість місць у парламенті і не зможе правити одноосібно. Однак, на переконання польського автора, важливо не те, хто переможе, а наскільки демократично відбудуться вибори. 

 «Якщо вибори будуть визнані вільними і демократичними, то Україна покаже, що помаранчева революція не була марною. Можливо. Це призведе до того, що ЄС сформує більш сміливу пропозицію для Києва…На сьогодні немає надмірних приводів по побоювань, що Україна не складе тесту на демократію» - пише автор «Виборчої».