НОВИНИ

06.02.2006 | Польща проти, але заплатить за російську трубу
Джерело - ProEUROPA

Російський проект побудови газопроводу по дну Балтійського моря залишається у центрі уваги польських мас-медіа. Це зрозуміло, адже проект зумовить появу альтернативного шляху постачання російського газу в Європу в обхід Польщі та України, що з точки зору цих двох східноєвропейських країн є небезпечно. При цьому низка північноєвропейських країн вже висловила свою зацікавленість у реалізації проекту. Підтримує ініціативу росіян і нова німецька влада.
 
Темі інвестицій у реалізацію будівництва труби присвячена публікація у польській газеті „Жеч посполита” у вівторок, 31 січня.
 
„Польща проти побудови газопроводу по дну Балтійського моря, який поєднає Росію з Німеччиною, оминаючи нашу країну. Але може Польща буде змушена його співфінансувати”, - такою парадоксальною тезою починається стаття у польській газеті. 
 
Як довідалася „Жеч посполита”, консорціум з реалізації проекту звернувся до Європейського інвестиційного банку з проханням про надання кредиту для його реалізації. Видання зауважує, що Польща разом з іншими країнами Євросоюзу є учасником цієї найбільшої фінансової інституції ЄС. Російська пропозиція про інвестування північного газопроводу зараз розглядається банком.
 
Газета наводить слова одного з високопосадовців банку: «EBI може профінансувати навіть половину цього проекту. Ми спеціалізуємося на кредитуванні на кілька десятків років під низькі відсоткові ставки. Ми профінансували в ЄС багато автострад, портів, трубопроводів. Немає нічого дивного, що звернулися до нас”.
 
„Жеч посполита” нагадує, що Польща виступає проти цього проекту, оскільки побоюється, що він загрожує енергетичній безпеці країни. „Проект безумовно, зробить можливим припинення поставок газу в Польщу при збереженні їх для Західної Європи. Затримка „Газпромом” поставок газу до України та Молдови зміцнила наші побоювання”, пише польське видання.
 
Для попередження різкої реакції Польщі і, можливо, балтійських країн EBI звернувся до Єврокомісії з приводу російського прохання про інвестиції у північний газопровід. Газета нагадує, що прихильниками побудови цього газопроводу є найбільші країни ЄС, зокрема Німеччина і Франція, які мають по 16,28% у капіталі EBI, тоді як Польща – лише трохи більше 2%. У випадку голосування ради директорів банку вірогідно переважить голос прихильників російського проекту. Однак, керівництво банку прагне уникати суперечок між 25 країнами ЄС, нагадує газета. 
 
„Позиція ЄК невідома”, пише далі „Жеч посполита”. Вона також зауважує, що позитивне рішення EBI може прискорити реалізацію проекту, бо на сьогодні російському „Газпрому” бракує вільних коштів, а будівництво газопроводу потребує не менш ніж 6 млрд. євро.
 
Польща намагається різними способами перешкодити реалізації проекту, і протести екологів вже коштуватимуть „Газпрому” сотні мільйонів євро і, принаймні, відкладання реалізації проекту на 1 рік.
 
Росіяни визначили ділянку довжиною 1200 кілометрів и шириною 2 тис. метрів для прокладання труби, і аналізувати цей проект будуть 77 аналітичних станцій на предмет екологічної безпеки – таких масштабних досліджень досі ніхто у світі не провадив. 
 
Якщо в результаті цих досліджень, які триватимуть не менше року, представники 9 балтійських країн визнають, що проект не знищить природного середовища моря, ця інвестиція може бути здійснена.
 
„Така процедура шокувала „Газпром”, який звик у власній країні спустошувати ліси, озера чи річки. Московський гігант був змушений проковтнути цю гірку пігулку під тиском Польщі, яка виступила з ініціативою проведення таких досліджень”, пише „Жеч посполита”.
 
У цьому питанні поляків підтримали балтійські країни, і після цієї підтримки  змушені були підтримати екологічну ініціативу скандинави та німці. Старання Польщі виявилися успішними, бо екологічна рівновага Балтики є дуже делікатною, а вплив природоохоронних організацій у скандинавських країнах є потужним. І якщо результати досліджень будуть негативними, то росіяни не зможуть реалізувати свій проект – цього не дозволить фінське законодавство – проект трубопроводу передбачається прокласти через територіальні води Фінляндії.
 
„У боротьбі проти цих інвестицій Польща виграла лише першу сутичку, але далеко не війну... Теоретично Польща зможе ветувати цю інвестицію. Але без союзників не матиме успіху”, пише газета з посиланням не експертів.
 
Далі видання задається питанням, хто міг би підтримати Польщу. І стверджує, що МЗС РП вже почав тихо зондувати грунт – хто з балтійських країн міг би підтримати її позицію. „Росіяни вже змогли переманити Швецію, Данію, а можливо, і Фінляндію”, наголошує польська газета.
 
„За інформацією польських дипломатів, Москва також хоче змусити змінити позицію Литву, Латвію та Естонію, погрожуючи цим країнам серйозними економічними санкціями. Це дає результат. Естонія, як перша з трьох країн, змінює позицію – кажуть польські дипломати”, пише газета.
 
Видання висловлює стурбованість, що є багато сигналів, що Єврокомісія може стати на бік Німеччини у питанні побудови газопроводу – резюмує газета.
 
Ця публікація наштовхує на роздуми і може частково дати відповідь на запитання про причини і короткострокові цілі економічної війни Кремля проти України. Якщо джерела газети оперують вірною інформацією, то російська заборона на ввезення до країни української м’ясомолочної продукції має серед іншого стати не лише уроком українським виборцям, але й виразним прикладом для балтійських країн, які хоча й захищені від будь-яких посягань як члени ЄС та НАТО, але ж теж можуть потрапити під певні економічні та торгівельні санкції у випадку жорсткого спротиву побудові російського газопроводу.
 
Тут треба зауважити, що розрахунок Москви показати неконструктивну позицію України як транзитера газу до Європи не виправдався: з цього конфлікту Україна вийшла гідно, а Кремль натомість змушений був виправдовуватися. Отже, росіяни змушені шукати нові аргументи для обхідного газопроводу і того, навіщо він потрібен Європі.
 
У цій ситуації непокоїть те, що країни ЄС нібито намагаються виробити спільну позицію, у тому числі і з енергетичних питань, але в окремих питаннях воліють бути „трошки з росіянами”, бо це відповідає національним інтересам певних європейських країн. Така половинчаста позиція – трохи „так” і трохи „ні” - в кінцевому підсумку може зашкодити самій Європі і її відносинам з енергетичною супердержавою континенту. 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект