Жорстка позиція Тегерану у питанні розвитку ядерної енергетики викликає занепокоєння багатьох дипломатів. Геннадій Удовенко - колишній міністр закордонних справ України і певний час - президент Генеральної асамблеї ООН, зауважує, що від того часу, коли Україна відмовилася від своїх ядерних амбіцій - на карті світу з’явитися ще дві ядерні потуги: Пакистан та Індія. Марина Денисенко запитала у дипломата, наскільки дієвою може бути Рада безпеки щодо Ірану і як працює її механізм?

Геннадій Удовенко: Якщо складається таке враження про те, що держава не виконує свої зобов’язання перед ООН, то комісія експертів, не призначена радою безпеки, готує для Ради безпеки відповідні матеріали для того щоб вони розглянули відповідні пропозиції. Зараз мова йде про те, що МАГАТЕ висловила свою точку зору на ситуацію, яка складається в Ірані.

Бі-Бі-Сі: Власті Ірану твердять, що прагнуть розвивати лише ядерну енергетику, а не ядерну зброю. Ви людина, яка вела переговори з Іраном на посаді міністра закордонних справ України. Як ви вважаєте, чи можна довіряти таким твердженням Тегерана?

Геннадій Удовенко: Я не можу ставити під сумнів заяву будь-якого іранського лідера. Проте, якщо вони не мають наміру розвивати ядерну зброю, чому Тегеран відмовляється від контролю з боку МАГАТЕ чи будь-якої іншої інспекції на своїй території? Тут вже, слід бути послідовним і бути до кінця відкритим у цій справі. Тому, що радикалізм певних кіл в Ірані при наявності ядерної зброї може утворити небезпеку. Нагадаю, що свого часу у дев’яностих роках, Україна мала надавати Іранові допомогу у будівництві разом з Росією атомної електростанції у Бушері. Україна проте дуже віддана своїм зобов’язанням щодо знищення зброї масового враження і ми тоді відмовилися. Тоді Іран був дуже незадоволений позицією України. Тобто, ми на практиці виступили проти того, щоби Іран розбудовував свою атомну енергетику, яка могла б привести до використання її у військових цілях. Категорично засуджую будь-які такі спроби, від кого вони не виходили, чи від Ізраїлю, чи від Південної Африки, чи Ірану. Ми повинні усе зробити, щоби ООН засудила такі дії, якщо вони мають під собою якісь факти.

Бі-Бі-Сі: Яка процедура розгляду цього питання перш ніж проти Ірану можуть запровадити санкції?

Геннадій Удовенко: Якщо Рада Безпеки ООН розгляне це питання, а для цього його хтось повинен винести на порядок денний, то це може бути впродовж місяця. Рішення може бути ухваленим, аби створити робочу групу, яка дипломатичними каналами буде вживати певних заходів. Але у часових межах це - не досить тривалий період.

Бі-Бі-Сі: Яке з рішень: передача іранського досьє у Раду Безпеку чи порушення питання про накладення санкцій є більш загрозливішим для Ірану?

Геннадій Удовенко: Таку процедуру не дуже часто застосовувала Рада Безпеки. Але порушення питання вже може власне призвести до накладення конкретних санкцій проти Ірану.