НОВИНИ

31.01.2006 | Морозов: Головне завдання – це приєднання до ПДЧ НАТО
Джерело - Українська служба ВВС

Костянтин Морозов був першим міністром оборони незалежної України, потім – радник-посланник, головний координатор співробітництва з НАТО в посольстві України в Брюсселі, заступник голови місії України при НАТО, посол з особливих доручень.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі Костянтин Морозов розповів якими є пріоритети в роботі місії на цей рік

Костянтин Морозов: Україна стала на шлях приєднання до плану дій щодо членства. Цей шлях, я вважаю, визначений чітким політичним рішенням України, і процес, що розпочався у зв’язку з цим, на мій погляд, є незворотнім процесом для України. Тому основні завдання місії в 2005 і особливо 2006 року визначаються конкретними амбіціями України бути запрошеною до Плану дій щодо членства (ПДЧ) у квітні цього року під час міністерського засідання комісії Україна-НАТО. Це засідання ще не визначене, але Україна внесла свої пропозиції, і в дипломатичному плані це питання -проробляється. Головне завдання – це приєднання до ПДЧ. Це – програма мінімум 2006 року і порядок роботи місії і основні пріоритети визначаються цим завданням.


Я виходжу з того, що вересень – початок виконання першого циклу ПДЧ. Але для того, щоб у вересні розпочати перший цикл, має бути певний період підготовки самого плану національного, і, на скільки мені відомо, ця робота йде інтенсивно і в міністерстві оборони, і в міністерстві закордонних справ у контактах з робочими групами міжнародного секретаріату НАТО, міжнародного військового штабу.

Коли я говорю про квітень, я говорю про принципове політичне рішення щодо оцінки стану виконання цільових планів Україною і до прийняття політичного рішення щодо запрошення України до приєднання до плану ПДЧ. Ми прив’язуємося до міністерського засідання Комісії Україна-НАТО (КУН), яке за нашим пропозиціями може відбутися у квітні під час міністерських засідань Північноатлантичної Ради НАТО в Софії.

Якщо це буде погоджено, і Україна буде брати участь у цьому засіданні КУН в Софії на рівні міністрів закордонних справ, то саме з цим періодом ми пов’язуємо політичну оцінку готовності України приєднатись до ПДЧ. Безпосереднє приєднання і юридичний момент початку виконання першого циклу ПДЧ – це буде вересень, так, як прийнято для інших країн.


Результативність підготовчого періоду до квітня буде залежати від загальної політичної ситуації в Україні. Перш за все – це демократичність виборів до Верховної Ради, період завершення процесу формування уряду і підтвердження урядом України попереднього курсу на інтеграцію.

Бі-Бі-Сі: Чи можуть результати виборів вплинути на інтеграційний процес?

Костянтин Морозов: Надзвичайно важливим і чутливим питанням зокрема в процесі оцінки готовності України щодо її приєднання до ПДЧ є сам процес проведення виборів, їх демократичність, прозорість, забезпечення прав людини і невтручання адміністративного ресурсу з тим, щоб результати були такими, що вони відбулися з дотриманням європейських стандартів. Щодо результатів – звичайно, є зацікавленість у тому, щоб в Україні було збережено і закріплено той курс, який було взято після президентських виборів 2004 року, і наступний уряд було сформовано на базі тих політичних платформ, які супроводжували приведення до перемоги на президентських виборах Ющенка.

На скільки це буде реалізовано в парламенті – зараз про це говорити важко, але, судячи з політичних намірів лідерів політичних партій, блоків, які є сьогодні основними гравцями у виборчій кампанії, яка розпочалася, то можна сподіватися, що на ідеї продовження демократичного курсу розвитку держави, на ідеї інтеграції, яку проводить президент, можливо об’єднання політичних сил, які можуть в майбутньому парламенті створити більшість і сформувати відповідний уряд.

Це - надія, позитивне сподівання. На скільки це питання є чутливим для НАТО я можу підтвердити тим, що за цим дуже уважно спостерігають, оцінюють можливості розвитку подій і дуже важливим є формування уряду у стислі строки і саме такого уряду, який би підтвердив попередній курс для того, щоб цей процес наближення України до запрошення до ПДЧ, був незворотнім і безперервним.

Бі-Бі-Сі: Росія не любить афішувати свої відносини з НАТО, хоча рівень співробітництва альянсу з Москвою вищий, ніж з Києвом, якщо згадати Римську декларацію, яку італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі назвав шлюбом Росії з НАТО. На вашу думку, чи є реальні підстави для погіршення відносин Москви з Києвом в разі вступу Україні в НАТО?

Костянтин Морозов: Співпраця Росії з НАТО відбувається дуже ефективно, особливо після прийняття римської декларації, коли Росія стала членом 20, а тепер це формат 27 в питаннях, які відведені до сфери не тільки обговорення, а й прийняття рішення. Це говорить про серйозність намірів Російської Федерації розвивати стосунки з НАТО. Я думаю, що ці стосунки і надалі будуть розвиватися. Формат, в якому працює з НАТО Росія, є дещо вищий, ній той, в якому працює Україна.

Серйозність стосунків Росії з НАТО демонструє неправомірність заяв деяких політичних сил що розвиток стосунків України з НАТО може зашкодити двостороннім стосункам України з Росією. Ми йдемо в одному контексті, однаково оцінюємо важливість такого чинника в Європі, як організація Північноатлантичного договору, яка на євроатлантичному просторі визначає основні параметри міжнародних політики безпеки і яка трансформуючись переходить в один із важливіших елементів.

Росія на високому рівні співпрацює з багатьма європейськими державами, які є або давнішніми членами НАТО, або новими. І це ні якою мірою не загрожує їх двостороннім стосункам. Так само і Україна розглядає своє майбутнє членство в НАТО як таке, що не виключає стратегічні партнерських стосунків з Росією.


Бі-Бі-Сі: Яким є ваш аргумент на користь того, що Україна повинна бути членом НАТО?

Костянтин Морозов: Те, що в сучасних умовах, будь-яка, держава, навіть така потуга, як США, не здатні власноруч і одноосібно забезпечити власну безпеку вже всі у цьому переконалися. В Україні розглядається розширення як розширення зони стабільності миру розвитку економічного і добробуту громадян. Україна розглядає НАТО як сукупний оборонний потенціал, приєднавшись до якого, Україна могла б перерозподілити внутрішній бюджет і не витрачати шалені гроші на забезпечення власної безпеки одноосібно, що є безкінечним процесом – забезпечити одноосібно безпеку, скільки б грошей не було б вкладено, неможливо.

З одного боку – великий російський потенціал, з іншого – всі країни члени – 6 із 10 є членами міжнародної організації безпеки і володіють сукупним оборонним потенціалом. От головна причина – чому Україна прагне членства –долучитися до сукупного оборонного потенціалу з точки зору воєнної безпеки і долучитися до європейських цінностей, які сповідуються європейськими країнами-членами.

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект