Костянтин Морозов був першим міністром оборони незалежної України, потім – радник-посланник, головний координатор співробітництва з НАТО в посольстві України в Брюсселі, заступник голови місії України при НАТО, посол з особливих доручень.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі Костянтин Морозов розповів якими є пріоритети в роботі місії на цей рік

Костянтин Морозов: Україна стала на шлях приєднання до плану дій щодо членства. Цей шлях, я вважаю, визначений чітким політичним рішенням України, і процес, що розпочався у зв’язку з цим, на мій погляд, є незворотнім процесом для України. Тому основні завдання місії в 2005 і особливо 2006 року визначаються конкретними амбіціями України бути запрошеною до Плану дій щодо членства (ПДЧ) у квітні цього року під час міністерського засідання комісії Україна-НАТО. Це засідання ще не визначене, але Україна внесла свої пропозиції, і в дипломатичному плані це питання -проробляється. Головне завдання – це приєднання до ПДЧ. Це – програма мінімум 2006 року і порядок роботи місії і основні пріоритети визначаються цим завданням.

Я виходжу з того, що вересень – початок виконання першого циклу ПДЧ. Але для того, щоб у вересні розпочати перший цикл, має бути певний період підготовки самого плану національного, і, на скільки мені відомо, ця робота йде інтенсивно і в міністерстві оборони, і в міністерстві закордонних справ у контактах з робочими групами міжнародного секретаріату НАТО, міжнародного військового штабу.

Коли я говорю про квітень, я говорю про принципове політичне рішення щодо оцінки стану виконання цільових планів Україною і до прийняття політичного рішення щодо запрошення України до приєднання до плану ПДЧ. Ми прив’язуємося до міністерського засідання Комісії Україна-НАТО (КУН), яке за нашим пропозиціями може відбутися у квітні під час міністерських засідань Північноатлантичної Ради НАТО в Софії.

Якщо це буде погоджено, і Україна буде брати участь у цьому засіданні КУН в Софії на рівні міністрів закордонних справ, то саме з цим періодом ми пов’язуємо політичну оцінку готовності України приєднатись до ПДЧ. Безпосереднє приєднання і юридичний момент початку виконання першого циклу ПДЧ – це буде вересень, так, як прийнято для інших країн.

Результативність підготовчого періоду до квітня буде залежати від загальної політичної ситуації в Україні. Перш за все – це демократичність виборів до Верховної Ради, період завершення процесу формування уряду і підтвердження урядом України попереднього курсу на інтеграцію.

Бі-Бі-Сі: Чи можуть результати виборів вплинути на інтеграційний процес?

Костянтин Морозов: Надзвичайно важливим і чутливим питанням зокрема в процесі оцінки готовності України щодо її приєднання до ПДЧ є сам процес проведення виборів, їх демократичність, прозорість, забезпечення прав людини і невтручання адміністративного ресурсу з тим, щоб результати були такими, що вони відбулися з дотриманням європейських стандартів. Щодо результатів – звичайно, є зацікавленість у тому, щоб в Україні було збережено і закріплено той курс, який було взято після президентських виборів 2004 року, і наступний уряд було сформовано на базі тих політичних платформ, які супроводжували приведення до перемоги на президентських виборах Ющенка.

На скільки це буде реалізовано в парламенті – зараз про це говорити важко, але, судячи з політичних намірів лідерів політичних партій, блоків, які є сьогодні основними гравцями у виборчій кампанії, яка розпочалася, то можна сподіватися, що на ідеї продовження демократичного курсу розвитку держави, на ідеї інтеграції, яку проводить президент, можливо об’єднання політичних сил, які можуть в майбутньому парламенті створити більшість і сформувати відповідний уряд.

Це - надія, позитивне сподівання. На скільки це питання є чутливим для НАТО я можу підтвердити тим, що за цим дуже уважно спостерігають, оцінюють можливості розвитку подій і дуже важливим є формування уряду у стислі строки і саме такого уряду, який би підтвердив попередній курс для того, щоб цей процес наближення України до запрошення до ПДЧ, був незворотнім і безперервним.

Бі-Бі-Сі: Росія не любить афішувати свої відносини з НАТО, хоча рівень співробітництва альянсу з Москвою вищий, ніж з Києвом, якщо згадати Римську декларацію, яку італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі назвав шлюбом Росії з НАТО. На вашу думку, чи є реальні підстави для погіршення відносин Москви з Києвом в разі вступу Україні в НАТО?

Костянтин Морозов: Співпраця Росії з НАТО відбувається дуже ефективно, особливо після прийняття римської декларації, коли Росія стала членом 20, а тепер це формат 27 в питаннях, які відведені до сфери не тільки обговорення, а й прийняття рішення. Це говорить про серйозність намірів Російської Федерації розвивати стосунки з НАТО. Я думаю, що ці стосунки і надалі будуть розвиватися. Формат, в якому працює з НАТО Росія, є дещо вищий, ній той, в якому працює Україна.

Серйозність стосунків Росії з НАТО демонструє неправомірність заяв деяких політичних сил що розвиток стосунків України з НАТО може зашкодити двостороннім стосункам України з Росією. Ми йдемо в одному контексті, однаково оцінюємо важливість такого чинника в Європі, як організація Північноатлантичного договору, яка на євроатлантичному просторі визначає основні параметри міжнародних політики безпеки і яка трансформуючись переходить в один із важливіших елементів.

Росія на високому рівні співпрацює з багатьма європейськими державами, які є або давнішніми членами НАТО, або новими. І це ні якою мірою не загрожує їх двостороннім стосункам. Так само і Україна розглядає своє майбутнє членство в НАТО як таке, що не виключає стратегічні партнерських стосунків з Росією.

Бі-Бі-Сі: Яким є ваш аргумент на користь того, що Україна повинна бути членом НАТО?

Костянтин Морозов: Те, що в сучасних умовах, будь-яка, держава, навіть така потуга, як США, не здатні власноруч і одноосібно забезпечити власну безпеку вже всі у цьому переконалися. В Україні розглядається розширення як розширення зони стабільності миру розвитку економічного і добробуту громадян. Україна розглядає НАТО як сукупний оборонний потенціал, приєднавшись до якого, Україна могла б перерозподілити внутрішній бюджет і не витрачати шалені гроші на забезпечення власної безпеки одноосібно, що є безкінечним процесом – забезпечити одноосібно безпеку, скільки б грошей не було б вкладено, неможливо.

З одного боку – великий російський потенціал, з іншого – всі країни члени – 6 із 10 є членами міжнародної організації безпеки і володіють сукупним оборонним потенціалом. От головна причина – чому Україна прагне членства –долучитися до сукупного оборонного потенціалу з точки зору воєнної безпеки і долучитися до європейських цінностей, які сповідуються європейськими країнами-членами.