НОВИНИ

18.01.2006 | Газова істерія або газова терапія?
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Газова суперечка між Україною та Росією поступово переросла у війну між політиками у Києві. Критики підписаних з Москвою угод зокрема заявляють, що нова ціна на російське паливо – це смерть української економіки. Натомість експерти пропонують більш зважено і без політики поглянути на проблему подорожчання енергоносіїв.


Якщо вірити опонентам кабміну Єханурова, економіка України за нових цін на газ довго не протягне. Прихильники уряду, у свою чергу, мають більш оптимістичний прогноз. 


Представники чотирнадцяти металургійних підприємств сходу України закликали президента Ющенка негайно вирішити проблеми, які виникли після підписання газової угоди з Росією. В розповсюдженому ними листі металурги звинуватили президента та його команду в тому, що вони не підготували суспільство та промисловість до збільшення ціни на природний газ. Наслідком цього, як стверджується в зверненні, стане падіння темпів зростання і навіть зупинка підприємств, звільнення мільйонів робітників, втрата зовнішніх ринків, гіперінфляція та різкий обвал національної валюти. Раніше Володимир Бронніков - представник Партії регіонів України, членами якої є власники багатьох металургійних підприємств, назвав газову угоду з Газпромом злочинною, оскільки вона, за його словами, закріплює „васальне становище України перед Сполученими Штатами Америки”: „Ця угода –зрада стратегічних інтересів України у всесвітній боротьбі за енергоресурси. США за них воюють вогнем і мечем, а Європа хитрою політикою, яка відмикає Україну від Росії, де зосереджена половина світових енергоресурсів”, – заявив Бронніков. Для подальших переговорів із російським „Газпромом” металурги вимагають створити нову групу кваліфікованих парламентерів.


Однак не всі українські промисловці поділяють позицію і вимоги зазначеного звернення. Один з лідерів Партії промисловців та підприємців та колишній віце-прем‘єр Василь Гуреєв нагадав, що далекоглядні менеджери  почали готуватися до подорожчання енергоносіїв за кілька років до цього. А Спілка хіміків України, підприємства якої ще більше залежать від газу, ніж металургійні, зверталася з вимогою адаптації промисловості до дорожчих енергоносіїв до двох президентів держави поспіль: „Вони чітко розуміли невідворотність цього процесу і казали, що їм буде важко пережити подорожчання сировини. Але наполягали на своїй готовності поступово пройти всі етапи. Інша річ, що амортизаційна політика держави не сприяє проведенню реконструкції. А вилучення половини валютних прибутків підприємств доцільне тільки тоді, коли вони не запроваджують енергозбережних  технологій і не витрачають на це кошти. Крім того, в нас є напрацювання й щодо альтернативних джерел енергії і уряд мав би цим зацікавитися, – зазначає Василь Гуреєв.


А якою ж є думка незалежних фахівців? З проханням оцінити перспективи української економіки ми звернулися до Рікардо Джуччі - експерта Німецької групи радників при уряді України. На його думку, підвищення цін на російський газ слід розглядати у двох вимірах – у короткотерміновому та у довготерміновому. На першому етапі подорожчання, звісно, вдарить по українській економіці, вважає Джуччі:


“Численні оглядачі мають рацію, коли говорять про “шок” для економіки: конкурентоспроможність енергомістких виробництв відчутно погіршиться, зростуть обсяги імпорту і погіршиться кон’юнктура. Таким чином, можна очікувати негативного впливу підвищених цін на газ на економічне зростання протягом 2006 року.“


Рікардо Джуччі зазначає, що за нових цін на газ українські підприємства муситимуть звикати  до ринкових умов. В усій Європі промисловці вимушені заощаджувати на енергоресурсах. Відповідальність за відповідну модернізацію виробництва, за словами експерта, лежить на власниках українських заводів і фабрик:


“Те, що сталося не слід драматизувати, адже цього неможливо було уникнути. З іншого боку, нинішню ситуацію необхідно розглядати не лише з точки зору завтрашнього дня, але з огляду на довгостроковий ефект.  Адже після підвищення ціни на газ підприємства мають стимул більш ефективно використовувати енергоресурси, використовувати сучасні технології. На даний момент в Україні відбувається немислиме енергетичне марнотратство, до якого привчили низькі ціни”.


Експерт доходить висновку, що апокаліптичні заяви політиків і наближених до них промисловців щодо майбутнього української економіки є частиною передвиборної боротьби. Натомість підприємствам не залишається нічого іншого, окрім як навчитися працювати за нових умов, переконаний Рікардо Джуччі: 


“Якщо проаналізувати ситуацію як у коротко-, так і в довготерміновій перспективі, то все виглядає не так погано. Таким є мій висновок як фахівця з макроекономіки. Я можу собі дозволити розмірковувати про багаторічний ефект. Інша справа, що говорять політики. Вони не можуть дозволити собі заглядати так далеко – у них за два місяці вже вибори. Саме цим можна пояснити їхні різко негативні оцінки ситуації”.



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект