НОВИНИ

12.01.2006 | Делегація Європарламенту аналізує газовий конфлікт Росії та України
Джерело - Українська служба "Радіо свобода"

За подіями в Україні уважно стежать у Європейському Парламенті. Вчора в Брюсселі наслідки енергетичного конфлікту між Росією і Україною, а також нинішнє політичне становище в Україні після ухвали Верховної Ради про відставку уряду обговорювала на позачерговому засіданні делегація Європарламенту у зв’язках із Україною.



Посол України до Європейського Союзу Роман Шпек у своєму виступі на засіданні закликав ЄС винести політичну науку з газової кризи й щонайшвидше покласти край вичікуванню щодо євроінтеґраційних перспектив України.



Європарламентарі звинуватили Москву в тому, що вона спричинила газову кризу з політичною метою. Голова делегації Європарламенту у зв’язках із Україною, депутат від Польщі Марек Сівец, зокрема, заявив, що Москва вперше в такому обсязі вдалася до «газової зброї» проти Європейського Союзу.


А для України, як уважають, одним із політичних наслідків кризи стало рішення про відставку українського уряду. Але в цьому винні й українські політики, які таким чином готуються до виборів, заявив для «Радіо Свобода» телефоном із Брюсселя Марек Сівец:


- Це частина дуже егоїстичної й дуже грубої виборчої гри. Я вважаю, що парламентарі, які проголосували за відставку уряду, – це група, що дійсно рветься до влади, що хоче змінити цей уряд після виборів. Але мені дуже цікаво те, що більшість «Нашої України», партії Ющенка, не голосувала проти цієї відставки, а утрималася, тобто не підтримала свій уряд – це дивно.


- Що Ви маєте на увазі?


- Дивно, бо президент підтримує уряд, а його фракція в парламенті не підтримує цей уряд – ось це дивно.


- Сьогодні депутати Європейського Парламенту обговорювали газову кризу. А як Ви ставитеся до конфлікту між Росією і Україною?


- По-перше, це я запропонував таке обговорення, і наша делегація розпочала дуже серйозний розгляд – не самого конфлікту між Росією й Україною, бо, на наш погляд, це загальноєвропейська проблема. Те, що зараз є проблемою України, може стати й проблемою інших європейських країн чи й Європейського Союзу в майбутньому. Бо те, що показала Москва, – це імперіялістична політика цієї країни, що аж ніяк не є прийнятною. Отож ми підтримали думку Європейської Комісії, вислухали послів про цю кризу. Очевидне одне: ми мусимо створити спільну європейську енергетичну політику саме для того, щоб уникнути таких криз у майбутньому. Коли я говорю про європейську політику, я маю на увазі – і за участю України.


- Посол України до ЄС Роман Шпек заявив у своєму виступі в Брюсселі, що Україні потрібна обіцянка майбутнього членства в ЄС. Як цей виступ сприйняли депутати Європейського Парламенту?


- Його сприйняли дружньо. Але, реалістично кажучи, членство України, чи обіцянку членства, не можна організувати таким чином, під певною загрозою. Це один із моментів «за», але, відверто кажучи, я не очікую на жодне видовищне рішення в майбутньому. Чого я справді очікую – це праці з нашими партнерами, серед них і з Україною, щоби створити наступного місяця спільну європейську енергетичну політику, засновану на солідарності й спільній відповідальності, бо ми не хочемо, щоб нам погрожувала жодна країна, особливо ж Росія.


- І ще одне запитання, про Північноєвропейський газогін. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Анатолій Кінах заявляв, що Україна, українські компанії мають намір узяти участь у будівництві цього газогону, який оминатиме Україну і Польщу. Натомість колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко різко критикує цей проект. Так само ставиться до нього й Польща. А як Ви оцінюєте перспективи Північноєвропейського газогону?


- Я вважаю, що цей газогін не диверсифікує джерела газопостачання для Західної Європи. Він лише створить можливість для Росії «диверсифікувати», тобто розрізняти, ті європейські країни, які будуть безпосередньо приєднані до нього, і ті, які не будуть. Отож для мене це не справжня диверсифікація. Німеччина й Росія ухвалили політичне рішення, а Польща не має жодних підстав його підтримувати.


- А як щодо участі українських компаній у цьому проєкті?


- Знаєте, чи з українськими компаніями, чи без, а проєкт усе одно здійснюватиметься. Отож не бачу нічого поганого, якщо якась українська компанія візьме участь у будівництві. Бо й коли не брати участі, це не зупинить проєкт – це очевидно.
 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект