НОВИНИ

26.10.2005 | Косово чекає на відбудову
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Рада безпеки ООН своїм рішенням у понеділок дала зелене світло початкові переговорів про майбутній статус Косова. Невизначеність у цьому питанні, як відзначають представники Місії Об’єднаних Націй у краї, блокує подальший розвиток регіону. Однак головною проблемою провінції і надалі лишається безпека його жителів.

У південній частині розділеного міста Мітровіца біля в’їзду на міст через річку Ібар стоїть автобус і дві поліцейські машини супроводу.  Цим автобусом щодня албанці переїжджають із південної у північну, населену сербами частину міста. І навпаки. Хоча офіційно міст відкрито для вільного пересування, мешканці Мітровіци не наважуються переходити його без супроводу військових або поліції. Молода албанка Арбноре Садікай – одна із дуже багатьох городян, які після початку конфлікту вимушені були залишити свою домівку. Зараз вона винаймає квартиру на південному березі Ібру:

 „Мітровіца – це моє місто, але я стала у ньому біженкою. Раніше, до війни, я мешкала на іншому березі річки. Але тепер ми не можемо вільно пересуватися містом. Повідомляють, що KFOR уже забрали колючий дріт. Але ж погляньте – скільки дроту лишилося! Це все лише пусті слова”, - обурюється мешканка Мітровіци.

Перспективи мирного співіснування сербів і албанців у Косові не видно і по шести роках після війни. Браніслав Керстіч – мешканець сербської частини Мітровіци налаштований дуже песимістично:

 „Я хотів би розповісти про якісь позитивні зрушення, але не можу. ЗМІ повідомляють про вільне пересування між південною і північною частинами міста, але я не можу цього підтвердити. На жаль. Так, міст дійсно відкрито для пішоходів, але за день його переходять лише кілька десятків людей. Та й ті – головно співробітники місії ООН. Я дуже скептичний – час ще не настав. Гадаю, відкриття мосту було політичним кроком напередодні рішення про початок переговорів про статус провінції”.

Експерти з питань безпеки побоюються, що ще до початку переговорів про майбутній політичний статус Косова можуть відбутися нові зіткнення між ворогуючими сторонами. Сутички неодноразово повторювалися і у Мітровіці, востаннє – навесні минулого року. Нині дев’ятнадцять тисяч миротворців НАТО – місії Kosovo Force (KFOR) та шість тисяч поліцейських забезпечують стабільність у провінції. Та все ж проблема безпеки лишається головною. Лише за останні місяці у провінції з’явилися чотири воєнізованих угруповання, таких як постала минулого тижня „Армія за незалежність Косова”. Тим часом серед цивільного населення панує страх. 

Представники міжнародних організацій визнають, що міжетнічне напруження у Косові спаде ще нескоро. Проте робити перші кроки у відродженні економіки краю необхідно вже нині, аби дати людям роботу. Голова Місії ООН у Косові (UNMIK) Сьорен Єссен-Петерсен наголошує, що визначення статусу краю більше не можна відкладати:

„Більше ста сорока тисяч осіб, які мусили полишити свої домівки під час війни 1999 року, досі не можуть повернутися. Вони вже шість років живуть у вигнанні. Що нам потрібно сьогодні – це об’єктивна оцінка ситуації у Косові. Якщо взяти економічний сектор – це катастрофа. Ми у найближчому майбутньому не зможемо залучити до краю іноземних інвестицій у жодному вигляді. Ми не отримаємо жодного кредиту, допоки не буде визначеності із правовим статусом Косова, з його державним статусом. Інакше кажучи – ми вже немало зробили у краї, але ми досягли тієї межі, за якою у нинішньому статусі нам складно буде просуватися далі. Кожен знає, ще це за місце – Косово. Але ж яким є його статус?”

Дискусія про майбутній статус краю обіцяє бути довгою. З одного боку –  Воїслав Коштуніца, який наполягає на тому, аби Косово залишилося частиною Сербії. З іншого – ціла група політичних лідерів косівських албанців, які не втомлюються в унісон повторювати, що цілковита незалежність краю стане ніби-то розв’язанням всіх проблем. Без жорсткої і послідовної позиції міжнародних посередників вихід із цієї ситуації не знайти. Представник Євросоюзу у Косові, координатор пакту стабільності Ергард Бузек так визначив позицію ЄС у косівському питанні:

Інтереси ЄС мають полягати у тому, аби з одного боку – дати більше автономії косівським албанцям, а з іншого – запропонувати прийнятне для сербів рішення. На мою думку, вихід із ситуації має бути поетапним – албанці мають отримувати все більше і більше прав. Однак деякі із пропозицій, які лунають останнім часом, є для сербів абсолютно неприйнятними. Приміром, членство Косова в Організації Об’єднаних Націй„

Як надовго не затягнулися би переговори про статус Косова, однак вже сам початок є кроком уперед. Оглядачі відзначають, що переговори будуть складними, але головне, аби політики з обох таборів пам’ятали: рішення, яке цементує статус-кво – це не рішення. Мирному і відродженому Косову не бути, допоки сторони продовжуватимуть плекати існуючі міфи про „Косово як колиску сербської цивілізації”, або „незалежність від Сербії як панацею”.

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект