НОВИНИ

13.10.2005 | Референдум в Іраку: єднання нації чи поділ країни
Джерело - Українська служба ВВС

15 жовтня іракці голосуватимуть на референдумі з приводу нової Конституції країни. Це подія, яка викликала спалах дипломатичної активності в регіоні, а також посилила напруженість як всередині так і за межами Іраку. Конституція - вирішальний крок для іракців на шляху до самоуправління. Але вона також є важливим засадничим докумнетом для всього регіону. Сусідни іракців в арабському світі з занепокоєнням чекають на те, який вплив вони матиме. І не востаннє тому, що йдеться про можливий розподіл країни. Отже, як ставляться до основного іракського закону напередодні референдуму в самому Іраку, в регіоні і у світі?  
  
 

За дні до призначеного на суботу референдуму парламент Іраку зібрався на спеціальну сесію, щоб домовитися стосовно змін до проекту Конституції, аби вгамувати застереження меншини арабів-сунітів. З Багдада повідомили, що до проекту додано чотири статті. Одна з них дозволяє наступному парламенту вносити зміни до Конституції, щоб відображати занепокоєння сунітів, які побоюються, що нинішній проект тексту може призвести до розколу країни, залишивши контроль над нафтовими покладами Іраку в руках шиїтів і курдів. Однак попри всілякі застереження всередині Іраку, зовнішній світ вітає іракську Конституцію, як ключовий крок на шляху до стабільності в країні. Так про нову Конституцію Іраку висловився президент США Джордж Буш:

"В Іраку люди зійшлися разом, щоб написати Конституцію, яка гарантує свободу для всіх іракських громадян. Документ, який вони виробили, захищає засадничі права людини, включно з правами жінок, свободу релігії, свободу зібрань."

 
 

Однак, незважаючи на свої засадничі цінності, документ називають вибухонебезпечним. Насамперед це стосується головного питання - федералізму. Конституція дозволяє розподіл Іраку на три автономних регіони - курди на Півночі, суніти в центрі і шиїти на Півдні. Є великий прошарок населення, який не хоче розпорошення країни. Особливий спротив чинять сунітські араби, які переважно мешкають в центральній і північній частині Іраку. Федеральний, фрагментований Ірак - одне з найбільших побоювань арабського світу, як каже Хіссам Юзеф з Ліги Арабських Країн:

"Якщо ця Конституція веде до розподілу Іраку, тоді перед нами дуже складна проблема, але ми сподіваємося, що ця Конституція не призведе до розподілу Іраку, тому що вся міжнародна спільнота одностайна у тому, що Ірак повинен залишатися єдиним, а його територія - недоторканою."

Ідея меншої шиїтської держави - для одних виглядає привабливою, для інших є анафемою. Багато шиїтів вважають, що оскільки вони становлять більшість, то саме вони повинні дістати у спадок увесь Ірак, а не рештки держави. За межами Іраку Конституція також викликає занепокоєння. Джамаль Кашуджі - радник посла Саудівської Аравії у Лондоні, побоюється, що це перший крок на шляху розподілу Іраку, що, на його думку, несправедливо, оскільки є суніти, які живуть в шиїтських районах, і навпаки:

"Неможливо сформувати шиїтський і сунітський регіон в Іраку, без того, щоб шиїти не змусили сунітів залишити свої домівки, а суніти не примусили шиїтів залишити свої. Нерозумно вести до роз"єднання націю, народи, які жили разом впродовж багатьох поколіть."

 
 

З часу повалення Саддама Хусейна 2003 року політичний краєвид Іраку зазнав кардинальних змін. Під час правління іракського диктатора, суніти були при владі, незважаючи на те, що вони становлять меншість в країні. Коли було сформовано новий перехідний уряд, це призвело до майже сейсмічного повороту в балансі влади в Іраку - від сунітів до шиїтів. Вперше за більш як вісімсот років шиїти взяли контроль на арабською країною. І тепер суніти побоюються, що цей новий баланс влади буде закарбовано в Конституції назавжди. Існує також і курдський фактор. Якщо Конституція врешті решт призведе до федеративного Іраку - є занепокоєння з боку інших країн з курдським населенням, що Ірак стане для них прикладом для наслідування. Доктор Чарльз Тріп з Лондонської Школи Східних Досліджень вбачає у цьому і серйозні проблеми безпеки:

"Курдська політика сама по собі нестабільна. В ній є глибокий розподіл, отже, на мою думку, це предмет для занепокоєння сусідніх країн, особливо Ірану і Туреччини, які побоюються, що курдський рух не просто надихатиметься ідеєю курдської держави в Іраку, а шукатиме підтримки за межами кордону."

Отже, якими можуть бути результати референдуму стосовно Конституції Іраку? Деякі спостерігачі передбачають, що на ному одностайно скажуть "так". Але шанси цього незначні. Досить послухати президента Іраку Джалала Талабані, який минулого тижня сказав, що його не засмутить, якщо більшість сунітів проголосують проти Конституції:

"Я поважаю рішення більшості іракців, а не сунітів. Можливо, сунітські араби хочуть залишитися при владі - вони правили країною впродовж десятирічь, а тепер вони в новій позиції, коли на арену виходять шиїти і курди. Вони повинні усвідомити нові реалії."

Отже, якими ми б не були результати референдуму в Іраку, зараз напружений час для країни і її сусідів. Поки що ясно лише одне - стабільне майбутнє для Іраку - далеко попереду.

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект