Сенат США на засіданні пізно ввечері в середу, 6 жовтня, заборонив Пентагону будь-яким чином платити уряду Узбекистану за використання військово-повітряної бази "Карші-Ханабад" на території Узбекистану.
Відповідну поправку під номером 1978 до бюджетного законопроекту про оборонні витрати США на 2006 рік, який наразі розглядає сенат, ще у вівторок запропонувала група з п’яти американських сенаторів на чолі з сенатором-республіканцем Джоном Маккейном.
У тексті поправки, яку Сенат затвердив у середу простим процедурним голосуванням, сказано, що протягом усього 2006 фінансового року з федерального бюджету США "заборонено використовувати кошти для сплати зарплатні, видатків чи інших витрат, пов’язаних із відшкодуванням чи іншою фінансовою компенсацією уряду Узбекистану за надання Сполученим Штатам послуг на базі "Карші-Ханабад" в Узбекистані".
Подаючи поправку, сенатор Маккейн сказав, що Пентагон ще влітку повідомив Сенату про свій намір виплатити уряду Узбекистану 23 мільйони доларів за використання бази "Карші-Ханабад".
Ухвалена поправка забороняє цю оплату на весь наступний рік, протягом якого сенат "ухвалить подальше рішення щодо доцільності поновлення заборони – або ж сплати", – повідомив Маккейн, з яким авторство заборонної поправки поділяють сенатори-демократи Джозеф Байден і Патрік Ліхі, а також сенатори-республіканці Ліндсі Грем і Майкл Дівайн.
Сенатори обґрунтували свою позицію тим, що Узбекистан запропонував США залишити базу "Карші-Ханабад", а також тим, що узбецька влада відмовляється дозволити міжнародне розслідування трагедії в Андижані.
США орендують узбецьку авіабазу "Карші-Ханабад" з 2001 року для ведення операцій на території Афганістану.
У липні 2005 року Ташкент висунув вимогу, щоб американські війська протягом шести місяців залишили базу. Ця вимога пролунала після того, як Вашингтон критично сприйняв придушення узбецьким урядом заворушень в Андижані.
Ще раніше деякі члени Конгресу і Держдепартамент США закликали Пентагон не квапитися з оплатою бази.
Крім того, 30 вересня адміністрація Джорджа Буша заморозила виділення Узбекистану фінансової допомоги обсягом 21 мільйон доларів. Вашингтон дав зрозуміти, що це пов’язано з небажанням Ташкента провести незалежне розслідування травневих подій в Андижані.
Євросоюз також удався до санкцій проти Узбекистану за відмову співпрацювати у розслідуванні андижанских подій.
|