Європейська преса приділяє увагу темі німецьких виборів, зокрема голосуванню в Дрездені, де християнські демократи обігнали соціал-демократів і збільшили загальний відрив по Німеччині. Тепер фракція  ХДС/ХСС налічуватиме на чотири депутати більше, ніж СДПН. Французька L'Alsace, зокрема, пише: 

Для Анґели Меркель це полегшення. Для неї, очевидно, закінчилися найгірші два тижні, і вона може тепер розгледіти мерехкотіння світла в кінцю тунелю. Навіть якщо доти, доки в грі визначиться переможець, ще далеко. Вона встояла під вогнем ворогів і навіть деяких її політичних друзів, тож у середу під час переговорів між соціал-демократами та християнськими демократами матиме сильну позицію. Для Ґергарда Шредера навпаки довибори означають радше кінець. Він має нарешті визнати: цього разу його гра в покер не вдалася. Він не може отримати визнання ані в державі, ані в Дрездені. Велика „чорно-червона” коаліція буде сформована, ймовірно, вже без нього.

Тему продовжує іспанське видання El Pais. У статті „Берлін нині потребує рішень” автори розмірковують про те, що в Німеччині якнайшвидше має бути сформовано новий уряд:

Після виборів у Дрездені в Німеччині є попит на рішення. До цього моменту все вказувало на те, що федеральний канцлер Ґергард Шредер за відмову від поста вимагатиме, щоб те ж зробила Анґела Меркель. Логічно, що ХДС цю вимогу відкинув, оскільки вважає її втручанням у внутрішні справи партії. Політики, вся Німеччина і вся Європа якнайшвидше потребують стабільного уряду в Берліні. Криза вже надто затяглася. Не можна зволікати через марнославство із нагальними завданнями.

Італійське видання  Il Messaggero приділяє більше уваги особливостям регіону, де відбувалися довибори, а саме - сходу Німеччини, та тому, чи вдасться новому канцлеру подолати розбіжності між старими та новими федеральними землями:

Німеччина, як і раніше, розділена через різницю економічну, у соціальній сфері та за рівнем безробіття. Схід Німеччини виглядає, як бідні райони Італії, з удвічі більшим безробіттям, ніж на заможному заході. З того часу, як впала стіна, два з половиною мільйони східних німців вирушили в пошуках робочих місць на захід. Чи вдасться жінці-канцлеру, яка родом зі сходу країни, припинити цей потік і запропонувати своїм співгромадянам краще майбутнє? Це питання все ще залишається відкритим. 

Газета De Volkskrant з Нідерландів пише про те, що тепер, коли стали відомі результати виборів у Дрездені, федеральний канцлер Ґергард Шредер має звільнити шлях. Тоді стане можливим створення великої коаліції на чолі з Анґелою Меркель:

Коли Шредер два тижні тому, глибоко вдихнувши грудьми, заявив про свої претензії на канцлерську посаду, робив він це, можливо, і не лише з думкою про себе. Він сподівався вбити клин між членами табору християнських демократів, щоб послабити позицію Анґели Меркель, яка і так похитнулася через невтішні результати виборів. Але це йому не вдалося. Меркель згуртувала ряди соратників. Тепер це її призначення -  керувати урядом у новий історичний проміжок. Для того, щоб нова коаліція успішно працювала, було б добре, щоб СДПН нарешті усвідомила, що час Шредера вже минув.

Berner Zeitung зі Швейцарії пише про те, що, формуючи уряд, основні політичні сили в Німеччині мають не цуратися Лівої партії, яку було створено з Партії демократичного соціалізму (колишніх комуністів) та „Виборчої альтернативи”. Останньою керує Оскар Лафонтен - колишній партійний функціонер СДПН. У статті „Фактор „Оскар” видання зазначає:

Червоно-червоно-зелені мають у новому Бундестазі більше ніж більшість. Це сталося тому, що СДПН, завдяки Шредеру, не втратило так багато, як передбачали. І ще тому, що Ліва партія Оскара Лафонтена отримала дуже добрі результати. Цього колишнього партнера Шредер цурається як чорт ладана. Тож ліві мають, якщо вони хочуть залишатися здатними керувати, позбутися різноманітних табу та шор. У принципі не є злочином організувати політичну партію. До того ж не можна до кінця днів безкарно таврувати партію-наступницю ПДС та її електорат. Такої розкоші не може собі більше дозволяти навіть об’єднана 15 років тому країна.