Україна та НАТО надзвичайно активно співпрацюють в рамках програми Наука заради Миру та Безпеки (НМБ), хоча про це мало говорять у ЗМІ. Діапазон цієї співпраці надзвичайно широкий – починаючи від допомоги в розмінуванні і завершуючи проектами з телемедицини. 26-27 травня в Україні з візитом буде перебувати помічник генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеки, посол Сорін Дукару (Sorin Ducaru), який безпосередньо залучений до невійськового співробітництва альянсу з Україною. В інтерв’ю УНІАН напередодні візиту пан Дукару детально розповів про те, що саме роблять Україна та НАТО в рамках програми НМБ, якими є результати цього співробітництва і якими можуть бути подальші перспективи. Яких першочергових цілей ви хотіли досягти під час візиту в Україну? Основною метою цього офіційного візиту є проведення двосторонніх зустрічей на високому рівні з представниками української влади для підведення підсумків поточного рівня практичного співробітництва за програмою Наука заради Миру та Безпеки (НМБ), а також вивчення потенційних напрямків подальшого співробітництва. Ці напрямки майбутньої співпраці в рамках НМБ також будуть розглянуті разом з українськими вченими і фахівцями. Під час візиту я хочу підкреслити, що в нас вже налагоджена конкретна співпраця з Україною, і вона приносить практичні результати. Тому я приділю увагу двом важливим флагманським проектам, які реалізуються спільно з Україною під егідою НМБ. По-перше, це гуманітарний проект по розмінуванню, впроваджуваний за кошти НМБ у співпраці з Державною службою з надзвичайних ситуацій. По-друге, це проект під керівництвом науковців з України та Франції, який допомагає знезаражувати забруднений вуглеводнем військовий об'єкт в Києві, з наданням відповідного обладнання та програмою навчання. Ці два проекти є важливими прикладами цивільно-військового співробітництва з Україною в рамках програми НМБ. Крім того, я дуже очікую на те, аби відкрити та відвідати захід під назвою «Інформаційний день НМБ» в Національній Академії Наук України, який також відбудеться під час мого візиту. Ця подія збере високопоставлених осіб, ректорів університетів, вчених та експертів зі всієї України. Однією з головних цілей заходу буде підведення підсумків і демонстрація результатів співпраці НМБ з Україною. Також будуть наглядно представлені результати близько 25 поточних проектів НМБ за участю української сторони. У той же час, захід надасть можливість налагодити взаємодію між експертами і вченими. Таким чином, цей важливий візит демонструє плоди партнерства НАТО з Україною, особливо у сфері науково-технічного співробітництва, пов’язаного з питаннями безпеки, та встановлює рівень амбіцій для майбутньої співпраці. Як ви оцінюєте співробітництво між Україною та НАТО в рамках програми НМБ? Україна традиційно є дуже активним партнером в рамках програми НМБ. Взаємодія між Україною та НМБ почалося в далекому 1991 році і постійно поглиблювалася. Спільна робоча група з наукового та екологічного співробітництва Україна-НАТО збирається на регулярній основі для обговорення поточної співпраці і визначення пріоритетних сфер для майбутнього потенційного співробітництва. Сьогодні ми маємо 40 поточних проектів НМБ спільно з Україною, що робить її найактивнішим партнером НАТО-НМБ і найбільшим бенефіціаром програми НМБ. Чи змінилося це співробітництво з моменту початку війни на сході України, і якщо так, то яким чином? У відповідь на кризу в Україні, враховуючи політичні керівні вказівки міністрів закордонних справ НАТО, надані у квітні 2014 року, практичне співробітництво з Україною, в тому числі, в галузі науки і техніки, було значно посилено. Як я вже зазначав, сьогодні Україна є найбільшим бенефіціаром програми НМБ. Наразі існують багато великомасштабних флагманських проектів НМБ, спрямованих на допомогу Україні у питаннях подолання наслідків кризи, в тому числі, гуманітарний проект НМБ на підтримку розмінування та ініціатива з розвитку багатонаціональної системи телемедицини. Інші види діяльності охоплюють широкий спектр нових викликів безпеки, таких як боротьба з тероризмом, енергетична безпека і захист від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних (ХБРЯД) речовин.
|