Цими днями у Німеччині проходять передвиборні з’їзди партій. Згідно з даними опитувань найбільші шанси перемогти на виборах до Бундестагу має опозиційний Християнсько-демократичний союз. Під час загальнонімецьких зборів цієї політичної сили у Дортмунді ми мали змогу поспілкуватися з провідними християнськими демократами про їхнє уявлення сучасної України. Адже саме ці думки в майбутньому, можливо, впливатимуть на зовнішню політику уряду.

Неспокійні зимові місяці, коли Україна не сходила з екранів німецького телебачення, не пройшли безслідно. Про Чорнобиль в Німеччині тепер згадують швидше тоді, коли політики вступають в суперечку про доцільність закриття в Німеччині всіх атомних електростанцій. Тепер асоціації членів вірогідно майбутньої урядової партії пов”язані більше з Україною не чорнобильською, а „помаранчевою”. Принаймні, віце-голова фракції ХДС/ХСС Рональд Пофалла каже, що асоціації з Чорнобилем або нелегалами вже  не актуальні. Майже...

 Моя асоціація – це сильний демократичний рух. Вам вдалося позбутися диктатури інтелігентним та мирним способом. А соціальна  ситуція в Україні, коли багатьом людям треба виживати в складних економічних умовах або навіть в бідності – це те, про що я теж думаю у зв”язку з Україною. Однак, без понятьЧорнобиля або нелегалів.

А ось, що спадає на думку речнику фракції ХДС/ХСС з зовнішньополітичних питань Фрідберту Пфлюгеру, коли його просять розповісти про Україну:

Велика країна, мальовнича країна, зелена, багата природними ресурсами. Європейська країна. Вона завжди повинна була відстоювати своє право на існування перед Радянським Союзом. Країна, яка і зараз намагається стати більш незалежною від Росії. Країна, яка в часи Радянського Союзу зуміла зберегти себе, свою мову, культуру, європейську приналежність.

Тож, члени партії, де головує вірогідно майбутня канцлер Ангела Меркель, знають Україну помарачевою. Цього кольору було більше ніж вдосталь і на партійному дні ХДС в Дортмунді. Адже кольором християнських демократів віднедавна теж є помаранчевий. Багатотисячна аудиторія на партійному з”їзда нагадувала неспокійне помаранчеве море. Сама Ангела Меркель одягнула на подію помаранчевий костюм. Член фракції Міхаелла Ноль відкидає підозри у плагіаті символів української „революції”.

Ми обрали цей колір ще до того, як в Україні відбулася революція. З Україною це аж ніяк не пов”язано.

Депутат Фрідберт Пфлюгер жартома зізнається у плагіаті:

Помаранчева революція в Україні стала важливим кроком до Європи. Бачите, ми тут її копіюємо.

Член парламентської фракції ХДС Рональд Пофалла каже, що спільним між помаранчевим кольором в політиці України та Німеччини є головно прагнення перемоги і змін:

Наш помаранчевий колір не має жодного відношення до України. Демократичний рух в Україні став помаранчевим. А ми зі свого боку сподіваємося, що з помаранчевим кольором виграємо вибори 18 вересня.

Якщо „помаранчева революція”, як кажуть політики з ХДС, підняла імідж України за кордоном, то як на нього вплинула „візова афера”? Адже протягом розслідування обставин „візового скандалу” члени комісії з провладної коаліції закидали опонентам таврування українців. Мовляв, громадян України виставляють як населення нелегалів, примусових повій та торговців людьми. Представник фракції ХДС/ХСС в комісії з розслідування „візової афери” Міхаелла Ноль такі звинувачення рішуче відкидає:

Нашим завданням було з”ясувати, де відбувалися зловживання. Ми не виступали проти України. Ми думали в першу чергу про людей, а серед них було дуже багато жінок, які їхали  Німеччину з  одними намірами, а врешті потрапляли до рук торгівців людьми. Ми навіть на думці не мали якось образити українське населення. Якщо вони приїжджають до нас з візами – ласкаво просимо.

Тоді виникає логічне запитання – якщо „візова афера” не зашкодила іміджу України, то як ставляться християнські демократи Німеччини до можливого спрощення візової практики для українських студентів, підприємців, бізнесментів та журналістів. Говорить представник фракції ХДС/ХСС в слідчій комісії Екарт фон Кледен:

Ми повинні робити все для того, аби люди, які хочуть приїхати сюди, і яких ми тут раді бачити повинні безперешкодно приїжджати в Німеччину та в Європу. Однак це не означає, що ми не повинні конролювати інших. Я за те, щоб ми ввели швидку та ефективну систему контролю в візовому відділі посольтва та на кордоні. Щоб добрі люди до нас приїжджали, а погані залишалися на свому місці.

В свою чергу Міхаелла Ноль наголошує, що особисті думки парламентарів у питаннях візової політики важать небагато. Адже Німеччина не вільна самостійно вирішувати, чи спрощувати процедуру в’їзду українців. Рішення про те, за якою процедурою так звані „добрі” українці отримуватимуть візи для країн шенгенської зони, прийматиме Європейський Союз.