НОВИНИ

27.07.2004 | Україна більше не прямує до НАТО та ЄС?
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

З Військової докрини України відповідним указом президента вилучено положення про вступ країни до НАТО та Європейського союзу. Західні експерти називають таке рішення ”дорогоцінним подарунком Путіну” та одностайно пов”язують його з передвиборною кампанією.


Те, що Кучма здійснив такий демонстративний маневр в українській зовнішній політиці за кілька місяців до виборів президента, наштовхує на думку, що усе це – елементи передвиборної кампанії, вважають німецькі політологи. Адже такий відверто проросійський зовнішньополітичний поворот покликаний здобути голоси виборців насамперед на сході України, звідки походить кандидат ”від влади” Янукович, вважає експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер:


”На разі Кучмі йдеться про те, щоб знайти наступника, який перейняв би його повноваження та далі представляв би його інтереси. Цей кандидат мусить бути обраний голосами насамперед східних українців – на противагу до кандидата, який активно мобілізує голоси західних чи центральних українців. Це означає, що цю військову доктрину на разі можна розглядати як передвиборний елемент.”


Про те, що у такому рішенні Кучми явно проглядаються передвиборні інтереси донецького клану, говорить також експерт Німецького товариства з зовнішньої політики Александер Рар. Кучма готує грунт для свого послідовника, каже він. Водночас це, за словами Рара, ”дорогоцінний подарунок Путіну”:


”Можна пояснити це певною образою на Захід, тому що і саміт НАТО у Стамбулі, і саміт ЄС-Україна в Голандії не призвели до тих результатів, на які сподівався Кучма. Кучма подумав, що касетний скандал позаду, що він знову прийнятий до міжнародної спільноти, що той факт, що саме він відправив українські війська на допомогу американцям в Ірак на відміну від багатьох європейських країн, які не зробили цього, допоможе Україні зміцнити через США свої відносини з НАТО. Цього всього не відбулося, і Кучма, очевидно, дуже розчарований тим, що Захід, як і раніше, не відчиняє Україні двері.”


Райнер Лінднер також додає, що Заходу слід розглядати таке рішення як сигнал про те, що українські владні мужі, з одного боку, втомилися від риторичних закликів до Заходу, щоб той пішов назустріч прагненню України інтегруватися в європейські структури, з іншого ж боку, від власної неспроможності наповнити зустрічні вимоги Заходу конкретними діями:


”Те, що західна сторона щоразу відмовляла Україні, стриманість та прохолода у ставленні Європи до неї певним чином спонукали українського президента до такого вчинку. Натомість указ Кучми засвідчує новий рівень відносин між Росією та Україною. Росія успішно провадить власну політику інтеграції, і Україна у цьому залишається її партнером.”


Водночас Райнер Лінднер каже, що не слід драматизувати чи якось гіпертрофовано реагувати на такий поворот у зовнішньополітичній орієнтації України:


”Настане період, коли Україна прийде до НАТО та Євросоюзу. Тому не слід думати, що цей указ назавжди викреслює перспективу вступу України до цих структур. Військова доктрина існує поки що лише на папері, і, сподіваюся, буде ще змінена. Вступ до НАТО, так само, як і вступ до ЄС, є на разі мало реалістичними. Але я не думаю, що Україна ризикуватиме тим містком, який вона вже побудувала у відносинах з НАТО.”


Александер Рар також зауважує, що Кучма не проголосив за мету в жодному разі не вступати до ЄС чи НАТО:


"Він, схоже, взяв серйозну паузу, і я думаю, що цей крок, те, що він зняв це з порядку денного саме зараз, означає, очевидно, ніщо інше, як таку собі погрозу чи спосіб тиску на Захід, аби змусити Європу переглянути свою політику відносно України. Усе це в дусі загравання української політики частково з Заходом, частково з Росією для того, щоб потім вибрати для себе найкращий ґрунт для роботи в рамках міжнародного співробітництва.”


Перспективам співробітництва України з трансатлантичною спільнотою може загрожувати лише те, припускає експерт, що Росія сама відсторониться від співпраці з Заходом, замкнеться на собі і втягуватиме до свого нового євроазійськго простору й Україну.


 






| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект