НОВИНИ

29.07.2005 | Міхаель Ґлос: Німеччина зацікавлена мати гарні відносини з Україною
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Політичний Берлін занурився в передвиборчу боротьбу. Останні опитування громадської думки засвідчують перевагу теперішньої опозиції – консервативного блоку ХДС/ХСС. Чи зміниться вектор зовнішньої політики Німеччини з імовірним приходом до урядового керма нинішніх опозиціонерів?


Членом Бундестагу від Християнсько-соціального союзу Міхаель Глос став ще 1976 року. Сьогодні його називають довіреною особою кандидата на посаду канцлера від ХДС/ХСС Анґели Меркель. У разі зміни уряду Міхаелю Ґлосу пророкують посаду міністра оборони, утім від коментарів з приводу розподілу портфелів політик з франкської частини Баварії утримався. 


Представлена на федеральному рівні баварська партія Християнсько-соціальний Союз дотримується консервативних поглядів. Застереження щодо занадто швидкого розширення Європейського союзу та відмова визнавати Туреччину можливим членом  ЄС – характерні риси християнських соціалістів. І хоча баварських політиків у Берліні іноді називають ультраконсервативними, в Баварії ХСС не має конкурентів.


Якщо восени в Німеччині до влади прийде опозиційний блок ХДС/ХСС разом з можливими партнерами по коаліції – Вільною демократичною партією, то чи може Україна розраховувати на підтримку Німеччини в процесі євроінтеграції? Якою бачать члени ХСС та їхні виборці консолідовану Європу?  Міхаель Ґлос:


„Європа в її теперішньому вигляді має бути консолідована. І треба спочатку дати лад тому, аби нормалізувати співжиття старих та десятьох нових членів Євросоюзу після його останнього розширення. Також наші виборці вважають, що Туреччина не належить до Європи ані в культурному сенсі, ані географічно. Що стосується України, то принципово ми вважаємо її європейською країною. Утім ми підкреслюємо, що нам  треба спершу подолати фінансові труднощі, які з”явилися внаслідок останньої хвилі приєднання. І лише тоді можна  розмірковувати з приводу планів розширення на майбутнє.”


Усе ще опозиційні політики часто критикували „червоно-зелений” уряд за нібито зіпсуті стосунки з Америкою, „надмірну” дружбу з Росією, розділ Європи та „ветеранів” та „новачків”. Тому, на думку Міхаеля Ґлоса, вектор німецької стратегічної політики після можливої зміни уряду вказуватиме в напрямку США:


„Я сподіваюся, що ми зможемо покращити стосунки з Америкою. Без тісних зв”язків з Америкою та її підтримки ми не можемо бути єдиною консолідованою Європою. Тому Німеччина повинна намагатися розвивати гарні відносини як з Америкою, так і з Францією. Серед можливих змін у міжнародній політиці, які, як я сподіваюся, стануться, буде збільшення довіри один до одного всередині Європи і зникнення розколу між „великими” та „малими” членами Євросоюзу. Не має бути тих, хто більше любить американців, і тих, хто любить їх менше. Підкреслюю, що нам потрібно посилити трансатлантичні відносити і НАТО.”


Щодо відносин з Україною, то Християнсько-соціальний союз декларує підтримку в цій країні демократичних процесів. „Помаранчева революція” хоч і стала певним бонусом України, утім німецькі християнські соціалісти зважатимуть насамперед на конкретні кроки уряду в розбудові демократії, встановленні законів ринкової економіки та верховенства права:


„Звісно, Німеччина зацікавлена мати гарні відносини з Україною, а особливо важлива для нас розбудова української демократії. Саме тому ми прийняли президента Віктора Ющенка в Берліні з розкритими обіймами. Коли в Україні була криза через фальсифікацію виборів, то я наполягав і вимагав у Бундестазі, аби бундесканцлер нарешті хоч якось почав діяти в цьому напрямку. Мене тішить, що врешті-решт в Україні керує демократично обраний президент. Я сподіваюся, що тепер в Україні крок за кроком буде розбудовуватися правова держава, соціальна ринкова економіка. Це передумови для економічного процвітання.”


Після розслідування в Німеччині обставин так званої „візової афери”, тобто масового зловживання візами передусім у посольстві Німеччини в Києві, з рядів консервативної опозиції лунають заклики максимально зменшити кількість українських співробітників у київському посольстві і на їхнє місце призначити німецьких. Також вимагається суворіша перевірка обставин виїзду з України до Німеччини. Водночас Європейська комісія розглядає можливість до жовтня укласти з українським урядом угоду про спрощений візовий режим для окремих категорій українців. Політик Міхаель Ґлос вважає, що “візова афера” не має стосунку для полегшеного режиму в”їзду на територію Німеччини українських журналістів, студентів, підприємців та науковців:


„Якщо раніше мало місце зловживання візами та злочини, то тепер ми маємо ввести чітку правову основу для видачі візи, аби українці могли відвідувати Німеччину за спрощеною процедурою. І цей порядок має дотримуватися і надалі.”


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект