Повідомлення Миколи Азарова та Дмитра Медведєва за підсумками 10-го засідання комітету з питань економічної співпраці Українсько-російської міждержавної комісії в Калузі про створення зернового пулу викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Принаймні саме так згаданий намір прокоментував в інтерв'ю DW член парламентського Комітету в закордонних справах Володимир Ар'єв. "Чи не буде цей пул картельною змовою на державному рівні трьох провідних виробників збіжжя на планеті? І як участь України в такому пулі узгоджується із асоціацією та створенням вільної торгівлі з Євросоюзом?" - запитує депутат опозиційної фракції Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина".

Натомість Микола Азаров назвав домовленість про створення зернового пулу "надзвичайно великим прогресом". Він зазначив, що зерновий пул постане за півроку за участі України, Росії та Казахстану. При цьому, за його словами, передбачається обмін інформацією, спільні дії на світових ринках, створення Причорноморської зернової біржі та спільний розвиток інфраструктури. Своєю чергою, Дмитро Медведєв заявив, що створення зернового пулу "буде надзвичайно вигідним" і висловив сподівання, що всі три країни зможуть "просунутися вперед". На думку російського прем'єра, на користь всім учасникам пулу піде "створення нових логістичних ланцюжків".

Непрозора підготовка

Ідея створення зернового пулу трьох держав, що є великими експортерами зерна, обговорюється з 2009 року, з часу проведення першого Всесвітнього зернового форуму. Ще в квітні 2013 року міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк заявляв, що участь України у чорноморському зерновому пулі наразі невигідна Україні. Але вже в липні, під час зустрічі Азарова з Медведєвим в Москві, прем'єри домовилися поновити підготовку до створення зернового пулу.

Українська сторона відтоді нічого не повідомляла про перебіг цієї підготовки. Зате у вересні цього року президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський в своєму інтерв'ю українському телебаченню заявив, що тристоронній пул провідних виробників збіжжя на пострадянському просторі дозволить припинити втрати грошей на світовому ринку. "Ми втрачаємо ці гроші просто в силу того, що конкуруємо, придушуємо один одному ціни відносно світового рівня. Сенс пулу в тому, щоб перестати цим займатися і якось скоординувати наші програми і обмінюватися інформацією, щоби продавати збіжжя за світовими цінами, а не нижче за них", - сказав Злочевський.

Сумнівна вигода

Досягнення такої мети могло б стати дуже прагматичними і вигідними для України, Росії та Казахстану кроком, сказав в інтерв'ю DW голова Комітету економістів України Андрій Новак. Водночас він нагадав, що досі теоретично привабливі спільні проекти на пострадянському просторі на практиці стикалися з великими політичними перешкодами та нерівноправним партнерством. За словами економіста, раніше будь-які економічні об'єднання за участі Росії завершувалися здобуттям великих переваг та вигод лише для російської сторони.

"Я боюся, що й зерновий пул знову може спричинити отримання російськими аграріями пріоритетних прав на захоплення вигідних ринків збуту збіжжя в світі, тоді як українські та казахські виробники будуть другими та третіми в черзі із забезпечення своїх інтересів", - сказав Новак.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також спрогнозував, що внаслідок створення зернового пулу українські зернотрейдери терпітимуть збитки від надмірної централізації цінової політики. Козаченко заявив журналістам в Києві 16 жовтня, що Світова організація торгівлі та Євросоюз "будуть проти створення зернового пулу".

Своєю чергою, голова Спілки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич в інтерв'ю українській пресі назвав зерновий пул неприйнятним для України. "Ми стаємо ніжкою в стільці Росії і будемо їх підпирати своїми можливостями. А вони будуть забирати клієнтів на зовнішніх ринках", - вважає Томич.