Реформування ринків, залучення інвестицій, розробка власних енергоресурсів поряд із запровадженням енергоефективних проектів – ці та інші теми стали предметом дискусії експертів з України, США та Європи в ході Американо-українського безпекового діалогу, який відбувся вчора у Києві. Захід було організовано Центром відносин США-Україна (CUSUR), Американською радою зовнішньої політики (American Foreign Policy Council), Київським міжнародним енергетичним клубом "Q club" за підтримки Американської торгівельної палати в Україні та однієї з невеликих видобувних компаній. Питання енергетичної безпеки стали центром дискусії. Окремою темою стало обговорення статті Стівена Бланка (U.S. Army War College) та Аріеля Коена (Heritage Foundation) про кризові явища в діяльності "Газпрому". Однак, сторони зосередили увагу переважно на українському ринку: нарощуванні можливостей розвідки та видобутку вуглеводнів, у т.ч. нетрадиційних. За словами Павла Загороднюка (група компаній "Надра"), українська економіка є сировинною і потребуватиме багато газу, відтак найближчою є перспектива розробки газу щільних колекторів (пісковиків, сланців). На його думку, успіх нинішнього уряду полягає у приході великих компаній (supermajors). Цю тезу пізніше підтримав і Джок Мендоза-Вілсон з холдингу СКМ, який говорив про покращення бізнес-клімату. Натомість експерт Богдан Соколовський виступив за скорочення споживання газу, навівши приклад Польщі, яка споживає на порядок менше цього ресурсу. Михайло Гончар з Центру "НОМОС" акцентував уваги присутніх на метаногідратах, які в стадіїї експериментально-промислового видобутку розробляються у Японії та США. Країни ведуть пошук рішень технологічних і екологічних проблем, і Україна могла б долучитися до міжнародних наукових зусиль з огляду на потенціал метаногідратів у Чорному морі (запаси оцінюються мінімум у 7 трлн. кубометрів) та існуючий дослідницький проект з німецьким інститутом. Девід Кларк з британського Центру зовнішньої політики (Foreign Policy Centre) говорив про зв’язок цін на газ та конкурентоздатності. За його словами, Європа поділена на 2 групи країни – price-takers та price-breakers, тобто тих, хто погоджується на ціни постачальників (таких як "Газпром"), і тих, хто змушують їх до зниження, а у деяких випадках – навіть отримання компенсацій. Фахівець переконаний, що Україна знаходиться в процесі переходу до price-breakers, оскільки починає стратегічно мислити про свою енергетику. Томас Мерфі з Марцеллуського інформаційно-просвітницького та дослідницького центру (Marcellus Centerfor Outreach and Research) Університету штату Пенсильванія розповів про американський досвід, який може стати можливістю в Україні. За його твердженням, надзвичайно важливим є донесення найбільш свіжої інформації до зацікавлених сторін, у т.ч. місцевих громад. Поряд із поширенням кращих практик управління та регулювання, технологій буріння та пом’якшення наземних впливів, індустрія сланцевого газу в США працює над питанням раціонального споживання на користь промисловості, транспорту та громад, а також розбудовою ринку праці. Присутній на заході народний депутат (фракція ВО "Свобода") Юрій Сиротюк наголосив на принциповій підтримці розробки нетрадиційного газу в Україні. Однак, він попередив компанії про необхідність ведення відкритого діалогу з місцевими радами та спротив, який громадськість чинить тіньовим, непрозорим домовленостям. Подальша дискусія стосувалася питань достовірності та доступності інформації з питань, що хвилюють громадян, адаптації західного досвіду управління і технологій, експертно-аналітичної підтримки прийняття рішень на місцевому рівні, відкритості геологічної інформації. Іншою темою, яку підняли учасники зустрічі, стало майбутнє української ГТС – зокрема проблеми прозорості, виконання зобов’язань та ризиків у частині державного управління. За словами Романа Ніцовича з аналітичного центру "Діксі Груп", ключовими рішеннями є пришвидшення ринкових реформ, зокрема реалізація положень Брюссельської декларації 2009 року та впровадження норм Третього енергетичного пакету щодо розділення діяльності з транспортування та збуту газу, а також розвиток проектів з диверсифікації постачань. Ідею Східноєвропейського газового хабу він оцінив скептично, оскільки вона була представлена урядом як можливість для зберігання європейськими компаніями газу в українських сховищах, а тому потребує опрацювання до рівня ТЕО. Як повідомив експерт Олександр Нарбут, ефективне використання газоенергетичної інфраструктури повинне вписуватися у трансформацію глобальних енергоринків. На його думку, для України найшвидшим рішенням є інтеграція ГТС з європейською інфраструктурою. При цьому, технічні роботи "Укртрансгазу" дозволяють збільшити обсяги реверсних постачань, однак пошук рішення зі словацькими партнерами впирається у можливість синхронізації, режиму обміну даними та чіткого розділення функцій "Нафтогазу". Ніби підсумовуючи зустріч, президент Q club Олександр Тодійчук підкреслив, що в Україні поки відсутня система визначення та моніторингу рівня енергетичної безпеки, яка б дозволила уникнути багатьох помилок. Відтак, держава просто приречена йти назустріч реформам та кращому світовому досвіду.
|