Дев’ятнадцятого березня минуло десять років з часу вторгнення американських сил в Ірак. США залишили Ірак у 2011-му, однак, ця війна змінила американське суспільство, а головне самі збройні сили. Одна з найбільших змін, це роль жінки у зоні бойових дій. Якщо у когось залишалися сумніви, війна в Іраку довела, що жінки здатні воювати на передовій, і не рідко робити це без належного на те визнання. Нещодавно Пентагон скасував заборону на участь військовослужбовців жіночої статі у бойових операціях. Хоча певна частина суспільства не розуміє цього кроку, загалом, рішення Міністерства оборони сприймається позитивно. Сержант армії США Касандра Парті пройшла багато випробовувань у своєму житті. Кілька разів служила в Іраку. Перший раз 8 років тому у складі артилерійського підрозділу. Вона каже: «Ми ходили на патрулювання, проводили рейди, речі такого роду». Під час другого відрядження в Ірак Касандра була поранена в бою. «У тому інциденті вибухнув саморобний пристрій, прикріплений до огорожі», – пригадує вона. Касандра вижила, отримавши лише осколкові поранення в обличчя та спину. Після повернення лікувалася від раку, а потім народила двох дітей. В Ірак жінка більше не поверталася. Працює сьогодні у збройних силах, де готує молодь до служби у зонах конфлікту. Касандра каже, що досвід перебування в Іраку їй дуже знадобився на новій роботі. Щодо участі жінок у війні, в неї немає ніяких сумнівів: «Там не було жодної дискримінації жінок. Коли з’являлася необхідність братися за зброю, жінки бралися за зброю». Касандра зовсім не здивувалася, коли у січні цього року, тоді ще міністр оборони США Леон Панета зняв заборону на участь жінок у бойових операціях. Колишній міністр оборони США Леон Панета високо оцінює участь жінок убойових діях: «Вони служать. Вони отримують поранення. Вони помирають. Настав час визнати реальність». Касандра Парті з гордістю підкреслює роль жінок-військовослужбовців: Війна в Іраку змінила американське суспільство, а головне - самі збройні сили. «Це ті завдання, які жінкам відводять на війні. І вони ніколи не мінялися. Мені ніхто не казав: «Ви жінка, ви не можете цього робити». Звучало якраз інакше: «Нам потрібний солдат, іди туди і зроби це». Деякі жінки-військовослужбовці призналися, що чули негативні зауваження чоловіків на рахунок служби жінок у певних військових частинах. Утім таких коментарів не так багато. Один із колег Касандри сержант Шон Їрбі, також ветеран війни в Іраку, спочатку дивувався рішенню Пентагону: «Перше, що спало мені на думку, було: «О, тепер жінки служитимуть ще й у бойових підрозділах. Відтак я подумав: «Зрештою, це все відносне. Все залежить від того, чи зможуть вони з цим впоратися». Касандра не сумнівається, що жінки-військовослужбовці впораються з новими завданнями. Вона з власного досвіду знає, що таке балансувати між військовою службою і сім’єю. «Я завжди буду у першу чергу матір’ю. Водночас я залишаюся військовою. Так що вага врівноважена», – підкреслює вона. Попри те, що для жінок в армії відкрилися нові можливості, мало хто очікує великого напливу жінок на службу у бойових підрозділах. Але, як говорить Касандра Парті, тут не стільки важливе визнання, скільки знання того, що жінки здатні нести службу на рівні з чоловіками.
|