План порятунку Кіпру передбачає оподаткування банківських депозитів. Однак Москва такий крок вважає грабіжницьким, з огляду на російські мільярди, що зберігаються у банках цієї острівної держави. Тому кіпрська фінансова криза стала центральною темою цьогорічних дводенних зустрічей російських та європейських урядовців. 
 
Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв під час зустрічей із головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу в четвер не надто добирав слів. За його словами, рішення Брюсселя та країн єврозони щодо впровадження податку на кіпрські рахунки – безглузде та підриває довіру людей до фінансових установ. «Запропонована схема врегулювання фінансових проблем на Кіпрі, м’яко кажучи, викликає подив через її непередбачуваність та непослідовність», – зауважив Медведєв.
 

«Схема, яка наразі обговорюється щодо Кіпру, виглядає абсолютно абсурдною. Гадаю, тут є привід замислитися всім. У будь-якому разі, подальші плани врегулювання навколо Кіпру Єврогрупа могла б розглядати за участі всіх зацікавлених сторін, включно з російськими структурами», – наголосив голова російського уряду.
 
 Дещо лайливі зауваження останніх днів із боку російських лідерів пояснюються наріканнями Кремля на те, що Брюссель не попередив росіян про наміри впровадити одноразовий податок на депозити. Тим часом, за оцінками агентства Moody’s, у банках Кіпру зберігається близько 31 мільярда доларів, що належать росіянам.
 
 Відбиваючи атаки лідерів Росії, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зауважує, що Брюссель вже протягом деякого часу таки проводив консультації з росіянами щодо кіпрської проблеми. План порятунку фінансової системи цієї держави, запропонований минулої суботи, – це результат компромісу, досягнутого в останню хвилину, зауважив Баррозу.
 

«Росія не була поінформована, бо й уряди Євросоюзу нічого не знали, тож будьмо у цьому питанні відкритими та чесними до кінця», – додав голова Єврокомісії.
 
 Від банкрутства Кіпру кожен програє по-своєму
 
 Тим часом експерти зауважують, що рішення поповнити спорожнілу кіпрську казну завдяки податкові на депозити якраз було висунуте через чималі російські заощадження в цій країні. З боку європейських партнерів Кіпру вже давно дорікали тим, що він веде нечесну гру, залишаючись податковою оазою у єврозоні, яку вподобали російські олігархи та розбагатілі на махінаціях бізнесмени зі Сходу Європи.
 
 Кіпрський міністр фінансів Міхаліс Сарріс вже другий день поспіль проводить переговори з росіянами, намагаючись знизити відсоткові ставки на російський кредит та відсунути його кінцеву дату – 2016 рік. Однак всі ці намагання поки що не принесли ніяких результатів.
 
 Кіпрська криза, водночас, не віщує нічого доброго ні Євросоюзові, ні Росії. Співдружність, не знайшовши гідного її вирішення, може ще глибше зануритися у фінансову прірву. Тим часом росіяни від колапсу банківської системи Кіпру ризикують втратити велетенські суми грошей.