Договір 2010 року між Росією і Норвегією, який завершив багаторічну дискусію про кордони в Баренцовому морі, може стати для Москви дуже невдалим. Для скандинавської країни ця угода вже обернулася успіхом - на території, що дісталася норвежцям, знайдені значні запаси вуглеводнів.

Російські чиновники обурені - за їхніми словами, норвежці і так знищують північні "рибні роддоми", а тепер ставлять під загрозу російський промисел тріски. За оцінками ЗМІ Росії, якщо судити за нинішніми цінами на нафту, потенційні запаси можуть коштувати близько 30 млрд євро.

За даними доповіді норвезького нафтового директорату (NPD), в надрах під частиною Баренцового моря, яка у вересні 2010 року дісталася Норвегії, можна виявити близько 300 млн кубометрів вуглеводнів - в нафтовому еквіваленті це майже 1,9 млрд барелів. Причому за очікуваннями, орієнтовний обсяг ресурсів на ділі може скласти 565 млн кубометрів, з яких на частку нафти припадають 15%.

"Це чудова новина. Представлені результати геологорозвідки доводять, що південний схід Баренцового моря - найцікавіший з нових районів норвезького континентального шельфу", - зазначив міністра нафти і енергетики Норвегії Улу Буртен Муе. Чиновник наголосив, що до початку розвідувальних робіт пройде якийсь час, проте згодом це вплине на економіку країни.

Інформація про подібний "подарунок", отриманий Осло від Кремля, викликала в Норвегії справжнє захоплення. Так, запаси чорного золота в норвезькій частині Північного моря, видобуток якого вівся з 1960-х років минулого століття, закінчуються. Підготовка до розробки родовища вже почалася: з шельфу Північного моря перекидаються бурові платформи, організовується берегова інфраструктура.

Відзначимо, що діалог про необхідність розмежування спірної території в Баренцовому морі площею близько 175 тисяч квадратних кілометрів відбувався між СРСР і Норвегією з 1970-х років. Позиція російської сторони полягала в діленні цієї частини моря за "секторним принципом" в рамках встановленого у 1926 році кордону полярних володінь, проведеного по меридіану до Північного полюса. Норвежці наполягали на розподілі території Баренцового моря по серединній лінії.

У результаті сторони погодилися поділити спірну територію в Баренцовому морі та Північному Льодовитому океані на дві рівні за значенням частини. "Ця подія має вплинути на загальну ситуацію в регіоні, на зміцнення міжнародної та регіональної безпеки, на поглиблення взаємодії арктичних держав", - наголосив тодішній президент Дмитро Медведєв після підписання відповідних договорів з норвезьким прем'єром Єнсом Столтенбергом.

Нагадаємо, що після ратифікації підписаних документів був припинений 30-річний мораторій на розробку нафтогазових родовищ арктичного континентального шельфу на території 175 тисяч квадратних кілометрів.